Питання про призначення виконувачем обов'язків за певними посадами для загального кола працівників законодавством України не врегульовано. Разом з тим в абз. 1 п. 2 роз'яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС «Про порядок оплати тимчасового замісництва» від 29 грудня 1965 року № 30/391 (далі – Роз'яснення) йдеться про те, що призначення працівника виконувачем обов'язків за вакантною посадою не допускається. Таке можливо лише за посадою, призначення на яку здійснюється вищим органом управління. Керівник підприємства, установи, організації (далі – підприємство) зобов'язаний не пізніше місячного строку з дня прийняття працівника на роботу надати документи для його призначення на посаду до вищого органу управління. Цей орган в місячний строк з дня отримання документів повинен розглянути питання і повідомити керівникові про результати.
(1 Документ чинний на підставі постанови Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» від 12.09.91 р. № 1545-XII.)
Отже, можна дійти висновку, що призначення працівника виконувачем обов'язків можливе до затвердження його на цій посаді вищим органом управління на строк не більше двох місяців. Якщо ж працівник виконує обов'язки більше двох місяців, є підстави вважати, що він затверджений на цій посаді, хоча відповідного документа й не було видано. Про це свідчить і судова практика. Тобто в нашому випадку питання про переведення працівника на попередню посаду економіста після виконання ним протягом року обов'язків директора з економіки є спірним. У разі його звернення до суду з позовом про поновлення на посаді директора з економіки суд може задовольнити позовні вимоги.
(Статьи, Журнал "Справочник кадровика", от 04.01.2010, "О назначении исполняющим обязанности")
|