[amelie123]

Сообщение от Ялинка

Рискну... А что мешает первой паре развестись и тем самым получать социальный отпуск и другие льготы (мне интересно, кстати, знать какие? Шкурный интерес, знаете ли))) Шутка, конечно.

Інші пільги у даному разі - при знесенні будинку отримати дві квартири замість однієї, ну і допомога від держави одиноким матерям.

Сообщение от Ялинка

Каждый выбирает сам как ему жить и приспосабливаться в этой жизни. <...> Они выигрывают в одном, теряют в другом. <...> можно помнить о личной ответственности. Каждый исходит из своей жизненной ситуации, сам принимает решения

Хоча, говорячи про "завість", Ви трохи перегнули (заздрощами тут і не пахне), втім в усьому іншому я з Вами абсолютно погоджуюсь. Ви абсолютно праві, Ялинка, в тому, що кожен сам обирає свої життєві цінності, приймає рішення, пристосовується до цього життя, як вміє та може. Праві, що не у всіх є бабусі і татусі за кордоном, а у когось і колір шкіри інший.

Так от і не має права хтось надавати привілеї одним мамам перед іншими. Кожна з них сама обрала своє життя і свої цінності. Кожна з мам заслуговує на повагу, а всі діти однакові. І ті діти, що зростають у повній родині, потребують таких самих уваги і часу від своїх матерів, як і ті, що зростають у неповній родині, а також ті, що зростають у псевдо-неповній родині.

Тож чому б нашій державі не дати усім мамам і усім дітям рівні можливості? Не люблю порівнянь з РФ, але у них цей пункт закону звучить так: мами, які мають дітей до 14 років, можуть упродовж року взяти додаткову відпустку без збереження заробітної плати на 14 календарних днів. І залежно від того, чи є бабуся і батько за кордоном чи немає, мама обирає, користуватися їй цією пільгою чи ні.

А наш закон усе "вішає" на нормальні повні сім’ї і на роботодавця. Адже навіть якщо у мами десять бабусь, а у її дітей десять батьків за кордоном, а отже і проблеми приділити усім достатньо часу і любові й оздоровити усіх упродовж літа на морі не існує, роботодавець усе одно повинен надати цій матері відпустку 17 днів (дітей бо багато).

Якщо матір цю відпустку не бере, бо їй вона не потрібна, роботодавець (до речі така сама людина, як і ми з Вами, з такою самою сім’єю та дітьми) повинен буде при звільненні компенсувати їй усі відпустки за усі роки аж до виповнення "передостанній дитині" 15 років. Дикість!

Ялинка, можна я вже не буду розписувати подробиці про нашу податкову систему? Усі усе знають, а потім дивуються, чому так важко платити працівникам гідну заробітну плату. Або на рівні держави: чому так важко "вивести з тіні" економіку.

Усе між собою взаємопов’язано. Тож ще раз повторю. Ви, Ялинка, абсолютно праві: кожен повинен мати право обирати, як йому будувати своє життя. Але держава при цьому не має права "вішати" проблеми одних на плечі інших.