[Александр Михайлович]

Сообщение от yara

Олександре Михайловичу, чому Ви вирішили, що наукова цінність визначається наявністю/відсутністю аналогів?
Що маємо зараз: після співбесіди, співробітник вислуховує лекцію, індивідуально спілкується з керівником і починає сумлінно працювати на керівника аби бути щасливим. Працює все, якщо я правильно зрозуміла з Ваших слів в одній компанії.
Припустимо, просто припустимо, що в тій такі компанії ваша система дійсно працює.
Тепер повернемось до наукової цінності, де релевантність вибірки, де гарантія, що методика маштабується на різні корпоративні культури/різних лідерів/керівників тощо?
Яка валідність данного методу? Яка продуктивність людей, що працюють ...під впливом данної методики? Вона вища ніж без неї? і т.д і т.п
Тепер щодо практичної цінності. Хто готовий купити кота в мішку заради високої/міфічної ідеї про щастя індивіда/процвітання країни?
Приховування за загальними фразами суті методики звичайно може зацікавити форумчан, та й ефективність "тролізму" ніхто не відміняв, але де Ви бачили бізнесмена готового платити невідомо за що?

Поскольку аналогов нет, а результат мотивации превосходит результат совокупного большинства известных мотиваций, решил, что ценность научная определенно есть.
Да, Вы все верно поняли. Эта мотивация, как и другие, становится частью человека. Будет работать и вне компании. Сотрудник неохотно будет покидать коллектив, если возникнет острая необходимость. Текучка минимизируется.
Валидность гарантируется универсальностью применения. Нет большого различия, применяется ли она к быдлу или элитному управленцу, офисному работнику или заводскому работнику.
Производительность зависит от конкретных частностей применения. Увеличение производительности от 0 до 7раз – не предел. Зафиксировали результат, в 7 раз увеличилась производительность сдельщика в течении недели. Мотивирование его деньгами, статусом результата не дали. В среднем в 2-4 раза\первый месяц можно гарантировать, беря в учет частности.
Я не продаю тут ничего, так, дразню некоторых. Человек, который действительно развивается, по умолчанию уверен, что есть технологии ему еще не известные. Таких они и интересуют, если предоставляются гарантии того, что неизвестная им технология даст им именно то, что они желают получить. Если человек, по умолчанию уверен, что знает все, и нет ничего, что бы он не знал и понимал… все, на что он способен –изменять уже имеющиеся технологии, и выдавать их за какие-либо новшества своим идейным собратьям. Только они покупают только то, что им уже знакомо, то есть – ничего принципиально нового.

Сообщение от hr_galina

Прочитала всю тему.
Чесно кажучи, навіть формулювання "мотивація щастям" викликає іронічну посмішку. А тут ще й жодної чіткості і конкретики у висловлюваннях автора теми.
Особисто я, вислухавши після співбесіди лекцію на тему, як мені бути щасливою тікала б від такого роботодавця світ за очі... і мабуть, я не одна б так зробила

Подобных случаев вообще не было. При приеме не работу опрометчиво внедрять эту мотивацию без веской необходимости. Вообще, да, для большинства – счастье что-то аморфное, не понятное, далекое и т. д. И никто не согласится работать от души за "это что-то". Когда реалии обозначаются, вопросов нет.