МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Л И С Т
09.02.2005 N 036-45
Щодо відпусток по догляду за дитиною
Управління з питань організації праці розглянуло Ваш лист і повідомляє.
Відповідно до статті 18 Закону України "Про відпустки" після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.
Відповідно до ч. 6 ст. 179 Кодексу законів про працю у разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше як до досягнення дитиною шестирічного віку.
Отже, жінці може бути надана відпустка без збереження заробітної плати до досягнення дитиною шестирічного віку, якщо дитина має потребу у домашньому догляді. Факт потреби в такому догляді має бути підтверджений медичним висновком. У разі відсутності медичного висновку жінка не має права на відпустку без збереження заробітної плати, передбачену частиною 6 статті 179 КЗпП.
Згідно зі ст. 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179). одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
За пунктом 4 ст. 40 КЗпП трудовий договір може бути розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного суду України від 06.11.92 р. N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального навчального закладу).
Обов'язкова вимога до такого звільнення - чітке дотримання процедури звільнення (яке у цьому випадку є заходом дисциплінарного стягнення), викладеної у Кодексі законів про працю.
Начальник Управління
з питань організації праці Г.Максименко
|