Показать сообщение отдельно
Старый 24.01.2017, 13:02   #878
olddem
Участник HR-Лиги
 
Регистрация: 24.01.2017
Сообщений: 64
Вы сказали Спасибо: 14
Поблагодарили 2 раз(а) в 2 сообщениях
По умолчанию

Доброго дня. Учитывая некоторые нововведения нашего законодательства, многие кинулись искать выход. В частности, новая минималка по зарплате. Изучив законодательство, перелопатив гору законов, разъяснений и прочего пришёл к тому, что сегодня, единственный вариант работать "в белую" - это брать работника по совместительству, посколько только в этом случае, ЕСВ платится с фактически начисленной зарплаты, а не с 3200, даже, если работник на неполной занятости или вообще, работает, например, 10 дней в месяц. Итак, моя аналитика. Текста много, но я уже постарался аргументировано составить вопрос. Надеюсь, получу ответ. Спасибо.

(щодо найму фізичною особою-підприємцем на роботу працівника за трудовим договором за сумісництвом)

Відповідно до ПОСТАНОВИ від 3 квітня 1993 р. N 245 «про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» затвердженої КМУ встановлено:
п.1 Установити, що робітники, спеціалісти і службовці державних підприємств, установ і організацій мають право працювати за сумісництвом, тобто виконувати, крім своєї основної, іншу роботу на умовах трудового договору.
Для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної роботи не потрібно.

У відповідності до «ПОЛОЖЕННЯ про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» затверджених НАКАЗОМ N 43 від 28.06.93 Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 1993 р. за N 76 встановлено:
п.3. Працівник, який приймається на роботу за сумісництвом на інше підприємство, в установу, організацію повинен пред'явити власнику або уповноваженому ним органу паспорт.

У відповідності із Кодексом Законів про працю встановлено:
Стаття 24. "Укладення трудового договору
Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи."

Стаття 25. "Заборона вимагати при укладенні трудового договору деякі відомості та документи
При укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством."

Оскільки відомості про реєстрацію місця проживання містяться у паспорті, але статтею 24ю передбачено право роботодавця вимагати від майбутнього працівника саме паспорт, то ця вимога не суперечить законодавству. Стосовно відомостей з основного місця роботи майбутнього працівника, то таким документом може бути трудова книжка, яка знаходиться у відділі кадрів на основному місці роботи та не може бути представлена у якості документу, оскільки видається на руки тільки у випадку звільнення п.4.1. ІНСТРУКЦІЇ про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої НАКАЗОМ N 58 від 29.07.93 р. зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за N 110. Відповідно до п2.7. цієї інструкції зазначено:
«У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.»
Але, «завірені виписки з трудових книжок» підпадають під поняття «документи, подання яких не передбачено законодавством». Крім того, це нє є документом, який посвідчує особу. Отже, виходячи із Статті 25 Кодексу Законів про працю, майбутній роботодавець НЕ МАЄ ПРАВА вимагати від майбутнього працівника завірену виписку з трудової книжки. Таким чином, законодавство України не передбачає зобов’язання та відповідальність роботодавця щодо перевірки інформації, наданої майбутнім найманим працівником, якщо останній подав заяву з проханням прийняти його на роботу по трудовому договору за сумісництвом. Також, законодавчо не передбачена відповідальність фізичної особи, яка подала заяву з проханням прийняти її на роботу по трудовому договору за сумісництвом.

Враховуючи вище наведене, прошу дати пояснення, на підставі яких законів, наказів, інструкцій тощо, я, як фізична особа-підприємець, при прийомі на роботу найманого працівника, за його заявою з проханням прийняти на роботу по трудовому договору за сумісництвом, маю право ВИМАГАТИ від нього будь-які документи, довідки, виписки тощо, які засвідчать його основне місце роботи, якщо майбутній найманий працівник відмовляється представити будь-які інші документи ніж ті, що передбачені законодавством?
olddem вне форума   Ответить с цитированием