Привожу простой пример, такого рода приказ мы делали при установлении неполного рабочего дня продолжительностью 4 часа в день на основании заявлений работников
Цитата:
Про встановлення неповного
робочого тиждня
Відповідно до ст. 56 КЗпП України за угодою між працівниками підприємства та директором ТОВ “________”
НАКАЗУЮ:
1. Встановити з _____________ року неповний робочий тиждень тривалістю 20 годин зі змінним графіком роботи наступним працівникам:
- _________________ , посада
- _________________ , посада
- __________________, посада
2. Я, ______________, директор ТОВ “________________” переходжу з ________2014 року на неповний робочий тиждень тривалістю 20 годин.
3. Оплату праці працівників здійснювати пропорціонально відпрацьованому часу згідно табеля обліку використання робочого часу.
Підстава: заяви _________ від ___2014, _____________від ___2014, _____________ ____2014
Директор ______________
З наказом ознайомлені:
____________________________
|
Директор (он же учредитель) заявление не писал, а свое решение отразил в приказе.
Единственный нюанс, необходимо внести дополнение к Правилам внутреннего трудового распорядка о том, что на предприятии возможно установление неполного рабочего дня(недели) в соответствии с действующим законодательством
Цитата:
|
Правилами внутрішнього трудового розпорядку визначено, що час виконання робіт встановлюється з 08.00 год. до 17.00 год. з обідньою перервою з 12.00 до 13.00 год., тобто робочий день складає 8 годин. Згідно із табелем обліку використання часу деякі працівники відпрацьовують по 4 години на день (дані працівники або були прийняті на роботу на умовах неповного робочого тижня, але при цьому при прийомі на роботу працівникам час початку та закінчення робочого дня не було встановлено або переведені на неповний робочий тиждень), що вказує на порушення вимог ст. 57 КЗпП України, згідно якої «Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності із законодавством». Вищевказане говорить про те, що час фактичної роботи працівника згідно табеля обліку робочого часу не відповідає режиму роботи, встановленому у правилах внутрішнього трудового розпорядку, що призводить до недостовірного обліку виконуваної працівником роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці, чим порушені вимоги ст. 30 Закону України «Про оплату праці», згідно якої «Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку».
|