Цитата:
Сообщение от Inka
Кошку-то за что(
|
по идее, она должна была исцарапать лицо бедной женщины до неузнаваемости.
продолжим по теме.
прошлым летом съезданул на моря. отдыхал в славном поселке Генгорка, на Азовском море. Море, как море, мокрое, теплое, поскольку очень мелкое. чтобы поплавать приходится уходить от берега на пол километра.
совершенно случайно познакомился с Володимиром Клосом "Володимир Клос, 88 років. Живе у райцентрі Городок Львівської області.
Він родом із польського міста Любачів на кордоні із сучасною Україною. 45 років жив у американському місті Сієтл. 2005-го з молодшою на 24 роки дружиною — литовкою Анною перебралися в Городок.
— Вернувся, коли Ющенко дав право на підставі етнічного походження жити в Україні, — розказує українською з англійським акцентом. — Ніколи не покинув би своєї землі, якби не окупація. Воював проти большевиків. Якби після війни вернувся додому, мене тут повісили б.
У Сієтлі вдома у товаришів зустрів українського консула в Сан-Франциско. Кажу, що хочу переїхати в Україну. Він почав крутити: "То дуже серйозна справа. Багато часу забере, десь півроку. Приїжджайте до мене, поговоримо". Зрозумів, що він хотів хабара. Кажу: "Дякую за мудру пораду, але я нею не скористаюсь". Пішов до уряду в Америці. Там ніхто не наставляє лапу."
развеселил его рассказ, о том как он во время безработицы, в начале 50-х устроился в Монреале в обувной магазин, имея при этом довольно слабые знания французского языка и все же умдрился понять первую леди, которая пришла за туфлями
гай гил и ушла с покупкой, напевая "пут он йо бест дрэс, бейби..."
