Цитата:
Сообщение от Мотя
Я не понимаю, почему они такое основание закрытия дела привели..
|
Из-за того, что уже вынесено решение по делу между мной и этим же ответчиком.....
Суд решил, что незаконное увольнение и взыскание зарплаты - это один и тот же прдмет
Я вот, что написала в жалобе:
21 березня 2012 року .... судом було прийнято ухвалу по справі №... за позовом про стягнення заробітної плати.
(Многое пропускаю, пишу только основное, без ссылок на НПА)
Ухвалою ______ суду міста ____ від 21.03.2012р. закрито провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України.
Судом першої інстанції було постановлено ухвалу у зв’язку з наявністю рішення суду, яке не оскаржувалось та набрало законної сили, між тими самими сторонами,
про той самий предмет і з тих самих підстав.
1. Щодо застосування судом першої інстанції п. 2 ч. 1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України при вирішенні питання про предмет позову у справі№...., та у справі №
Відповідно до абз. 2 п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України №5 від 12 червня 2009р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», предмет позову це те, що вимагає позивач.
Разом із позовною заявою мною було надано до суду першої інстанції копії Рішення суду від 27.04.2011р. та Ухвали суду від 10.10.2011р. по справі №, за результатами розгляду якої вже винесено Рішення, та яке вступило у законну силу, отже предметом позову, є 1) визнання незаконним звільнення, 2) скасування запису у трудовій книжці, 3) внесення змін до трудової книжки, 4) стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 5) відшкодування моральної шкоди, 6) оплата перших п’яти днів непрацездатності внаслідок захворювання, 7
) виплата компенсації за невикористану відпустку за фактично відпрацьований час без зазначення конкретної суми. Це підтверджено.....
03.02.2012р. я звернулась до суду першої інстанції з позовом згідно якого предметом позову є: 1) стягнення недоплаченої суми заробітної плати (надбавки за 13 ранг державного службовця); 2) стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні; 3) стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку
за період, за який згідно з Рішенням суду, за мною збережено місце роботи, та оплачено вимушений прогул
вимога про стягнення компенсації за невикористану відпустку
за фактично відпрацьований час без зазначення конкретної суми дійсно була розглянута судом, та стосовно неї винесено Рішення, яке вступило у законну силу. Але вимога позивача щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку
за період, за який згідно з Рішенням суду, за позивачем збережено місце роботи, та оплачено вимушений прогул не може, розглядатись як тотожна вимозі, яка вже розглянута судом. Так, до моменту винесення Рішення суду про визнання незаконним звільнення, та стягнення з відповідача оплати вимушеного прогулу від 27.04.2012р. у позивача навіть не було юридичних підстав висувати вимогу про стягнення компенсації за невикористану відпустку за період, за який з
гідно з Рішенням суду, за позивачем збережено місце роботи, та оплачено вимушений прогул. Підставою події, на підставі якої позивачка звернулась до суду 03.02.2012р. є саме Рішення суду від 27.04.2011р.
Отже, судом першої інстанції безпідставно, незаконно, та необґрунтовано було скасовано конституційне право позивача на розгляд у суді трудового спору, який виник між нею та відповідачем.
По поводу основания иска написала щось таке. Сама вообще не понимаю, чем руководствовался суд, похоже, что старыми добрыми отношениями с....