[Мотя]

НПК к ст.36,п.7:

9. П. 7 ст. 36 КЗп Ппередбачена така підстава для припинення трудового договору як набрання законної сили вироком суду, який виключає можливість продовження даної роботи. Виключають можливість продовження роботи вироки, якими призначене покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі, звільнення з посади, заборони займатипевні посади або займатися певною діяльністю. Природно, умовне звільнення відвідбування покарання з випробуванням не перешкоджає продовженню роботи (крім випадків, коли судимість перешкоджає виконанню відповідної роботи,перебуванню на посаді).
Слід підкреслити, що підставою для припинення трудового договору є саме набрання вироком суду законної сили. Саме по собі винесення обвинувального вироку, яким призначене покарання, що перешкоджає продовженню роботи, не є підставою для звільнення. Це, звичайно, ставить власника в скрутне становище. Як правило (крім випадків,коли призначене покарання у вигляді звільнення з посади, заборони займати певні посади або займатися певною діяльністю, виправних робіт), копія вироку, що набрав законної сили, власникові не направляється. Очевидно, оформляючи припинення трудового договору, власник повинен зробити запит до суду, отримати документально підтверджену інформацію, а потім видати відповідний наказ.
Не може бути підставою для припинення трудового договору за п. 7 ст. 36 КЗпП застосування до працівника, обвинувачуваного у скоєнні злочину, запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Про оплату періоду, протягом якого обвинувачений перебував під вартою, мова йти не може (випадки відшкодування збитків у вигляді неодержаного заробітку при незаконному утриманні під вартою виходять за межі трудових правовідносин). Цей період, звичайно ж, не буде оплачуватися, але і звільняти працівника в силу такого арешту не можна.

Таким образом,
НПК:

выбор основания для увольнения зависит от наказания, определенного приговором суда. Если при назначении наказания возможно дальнейшее продолжение работы на предприятии, то работодатель имеет право уволить работника по п.8 ст.40. Если дальнейшая работа невозможна (приговор о лишении свободы), работник подлежит увольнению на основании п.7 ст.36 КЗоТУ. 3. Увольнение осуществляется не позднее дня вступления приговора в силу, не считая времени пребывания работника в отпуске или на больничном листе.