Давайте отделим мух от котлет.
1. Ст. 162 ХК Украины начинается с того, что:
Цитата:
Суб'єкт господарювання, що є володільцем технічної, організаційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами, за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв'язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а володілець інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності.
|
Т.е., на самом деле, информация о клиенте как таковом (название, реквизиты и т.д.) не является информацией с закрытым доступом. Компании размещают свои данные в интернете и "найти" их достаточно просто. А вот клиентская база, как единое целое - это уже информация, созданная (нарытая, обработанная и.т.д.) вашей компанией.
Мало того, не смотря на то, что З-н "Об информации" в конце прошлого года был изложен в новой редакции, в ХК изменения не внесли. В ХК смешались в кучу кони, люди... ст. 162 называется "Правомочності суб'єктів господарювання щодо
комерційної таємниці", а далее по тексту практически везде идет речь о "коммерческой
информации". Прежде З-н "О предприятиях в Украине" (во исполнение которого и было издано упоминаемое мною ранее Постановление КМУ) содержал понятие "коммерческая тайна".
Пробелы в законодательстве

Что же касается того пункта ст.162 ХК Украины, на который сослались Вы, то могу только привести цитату из Комментария к ХК Украины:
Цитата:
Якщо інформація, що є комерційною таємницею, отримана заінтересованою особою самостійно і добросовісно, наприклад, у зв'язку з яким-небудь недоглядом власника інформації, вона порушником не вважається і має право використовувати цю інформацію на свій розсуд.
|
Опять-таки не следует забывать о том, что любой комментарий - это всего лишь точка зрения его авторов, но не норма закона.
Именно поэтому я и советую Вам все Ваши вопросы расписать по бумажечкам и попробовать создать действенную схему, обозвав все интересующие Вас вопросы правильными понятиями.