Цитата:
Сообщение от Сара
Короче - всё сделали по закону. Ведь по КЗоТу - сроки уже все прошли, а по закону о Госслужбе - всё можно! Да хоть десять лет прошло, вспомнили и наказали!
К стати - даже суд - не особенно к наградам присматривается 
Так что - трудись не трудись, а сватья да кумовъя везде должны быть, если таковых не имеется - должны быть деньги - на "поддержку" 
А выговор, только полил масла в огонь. |
Державні службовці є особливими суб'єктами права, їх діяльність регулюється поряд із загальним і спеціальним законодавством. До останніх пред'являються підвищені правові вимоги в зв'язку з їх професійною діяльністю, а також поширюються обмеження, пов'язані з прийняттям на службу та її проходженням.Заняття такою діяльністю передбачає додержання державними службовцями встановлених в законі заборон та їх готовність нести загальну і спеціальну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання посадових обов'язків. Присяга державних службовців передбачає обов'язки не тільки юридичного змісту («суворо дотримувати Конституції та законів України» тощо), а і морального («з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки»). Включення моральних обов'язків у зміст присяги надає їм юридичного значення.
Порушення таких зобов'язань є порушенням присяги і тягне припинення названої служби.
Названа служба як професія є
особливим видом трудової діяльності.Перебуваючи на службі, державні службовці підпадають під спеціальний правовий режим, який відрізняється від загальних норм права.Поряд із загальними обов'язками працівників, передбачених нормами законодавства про працю, для державних службовців встановлені додаткові обов'язки.Так, згідно зі ст. 167 КК України відповідальність настає за халатність, тобто невиконання або неналежне виконання посадовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди або спричинило тяжкі наслідки державним чи громадським інтересам або охоронюваним законом правам та інтересам окремих фізичних чи юридичних осіб.
Державна служба вимагає від службовців чесності при виконанні посадових обов'язків.
Вони перебувають не тільки на службі у керівництва, а й повинні виконувати свої обов'язки як службу суспільству.
У ст. 26 встановлена відповідальність за недотримання правил поведінки державних службовців у вигляді застосування дисциплінарних стягнень.
Згідно із ч. 2 ст. 14 Закону до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримання до одного року в присвоєнні чергового рангу або призначенні на вищу посаду.
При застосуванні заходів дисциплінарного впливу також не можуть діяти строки та порядок застосування дисциплінарних стягнень; передбачені статтями 148 і 149 КЗпП України.
Звільнення працівників на підставі ст. ЗО Закону є не тільки правом державного органу перед працівником, а й
обов'язком перед державою. Тому таке звільнення не можна кваліфікувати як розірвання трудового договору з ініціативи власника
Якщо проаналізувати підстави припинення державної служби, передбачені ст. ЗО Закону, то можна зробити висновок про обов'язкове звільнення службовців тому, що
до них пред'являються особливі вимоги, пов'язані з виконанням трудових обов'язків на державній службі.
У ст. 27 Правил слушно передбачається відповідальність керівників за дотримання їх підлеглими положень останніх, а також за ініціювання дисциплінарного стягнення за їх порушення. Виходячи з цього, на відміну від норм загального законодавства, застосування дисциплінарних заходів до зазначених службовців є не правом керівника державного органу, а його обов'язком.