Изменение закона про отпуска в 1997 г.
 

Я прошу помощи у тех кадровиков, кто помит, как менялся в 1997 году Закон об отпусках, и мы перешли от 24 рабочих дней отпуска к 24 календарным дням.

Ситуация следующая: сотрудник в 1996 году имел право на 24 рабочих дня, что фактически соответствовало 28 календарным.
Никаких оснований на отпуск большей продолжительности у сотрудника не было.
После введения нового закона он продолжал работать в той же должности и в той же организации еще несколько лет, но с 1 января 1997 его отпуск стал 24 календарных дня (как и у всех отстальных сотрудников, не имеющих право на дополнительные отпуска или отпуска большей продолжительности)
Сотрудник уволился. Получил компенсацию за неиспользованные дни отпуска, которые расчитывались исходя из выше описанных данных.
Прошли годы, и тепер он решил, что после 1 января 1997 года имел право на 28 календарных дней отпуска.

В разъяснительных документах, которые я нашла, очень четко прописано, что для тех, кто имел право на отпуска большей продолжитльности - они сохраняются до 1998 года, а потом пересчитываются в соответсвии с новым законом.

А про тех, у кого стандартная ситуация - внятно ничего не сказано.

Подскажите - как в 1997 году осуществлялся этот переход?
Действительно ли бывший сотрудник моей компании должен был сохранить 28 календарних дня отпуска после введения в действие нового закона?

А кто ему мешает свое решение отстаивать в суде?:dont know::?
Никому не запрещено....:dont know::reverie:

Он и собирается туда...
Но вначале "решил мирно урегулировать":redface:

Я не вижу оснований для пересчета и не вижу никакой задолженности, но если уж готовиться к суду, хочу быть уверенной, что права. В 1997 году я еще не работала, поэтому не знаю, как тогда все это проходило, поэтому и прошу помощи у тех, кто в 1997 практически осуществлял переход на новое законодательство - наверняка такой вопрос поднимался и обсуждался.

ЩОДО ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЧАСТИНИ ПЕРШОЇ СТАТТІ 5
ТА ЧАСТИНИ ЧЕТВЕРТОЇ СТАТТІ 24 ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ВІДПУСТКИ"
Лист Міністерства праці України від 12 лютого 1997 р. N 10/2-493

Виходячи з того, що:
відповідно до постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про відпустки" він вводиться в дію з 1 січня 1997 року, крім статей 7, 8 і частини першої статті 10;
щорічна основна відпустка надається працівникам за фактично відпрацьований рік, який відлічується з дня укладення трудового договору;
Закон не має зворотної дії.
Міністерство праці України роз'яснює:
1. Тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи всім працюючим, в тому числі і тим працівникам, тривалість відпустки яким зберігається згідно з пунктом 2 постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про відпустки", з 1 січня 1997 року розраховується в календарних днях (частина перша статті 5 Закону України "Про відпустки"),
Переведення тривалості щорічної основної і додаткової відпусток працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, ненормованим робочим днем, із робочих в календарні дні провадиться за формулою:
N(к.д) = N(р.д) х 7 / 6
де N(к.д) - тривалість відпустки в календарних днях;
N(р.д) - тривалість відпустки в робочих днях;
7 - тривалість тижня в календарних днях;
6 - тривалість тижня в робочих днях, за яким обчислювалась тривалість відпустки до прийняття Закону України "Про відпустки".
Приклад: до 1 січня 1997 р. працівник з ненормованим робочим днем одержував щорічну відпустку загальною тривалістю 24 робочих дні. З 1 січня 1997 р. тривалість цієї відпустки буде складати 28 календарних днів : 24 Х7 / 6
Тривалість відпустки, визначеної в робочих днях, яка не використана працівником за попередні роки, зберігається такою, якою була до 1 січня 1997 року, і переводиться в календарні дні по вказаній вище формулі.
Працівникам з нормальними (оптимальними і допустимими) умовами праці за відпрацьований рік, який почався в 1996 р., а закінчується в 1997 р. (наприклад, з 15.03.96 до 14.03.97) відпустки надаються відповідно до норм частини першої статті 6 цього Закону.
За працівниками, зайнятими на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, з ненормованим робочим днем згідно з пунктом 2 постанови Верховної Ради України "Про порядок введення вдію Закону України "Про відпустки" до кінця 1997 р. зберігаються відпустки раніше встановленої тривалості та порядок їх надання. Якщо тривалість відпусток працівників, які працюють в шкідливих умовах праці або з ненормованим робочим днем, за робочий рік, який почався в 1996 році, а закінчується в 1997 році, буде меншою 24 календарних днів, то відпустка надається згідно з частиною першою статті 6 - тривалістю 24 календарних дні.
У випадках, коли тривалість відпустки за роботу в шкідливих та важких умовах праці за вказаний вище робочий рік становить 12 і більше робочих днів, вона обраховується в такому ж порядку, як і раніше (наприклад, 12+12, або 12+18), і надається в календарних днях (наприклад, 28 або 35).
2. Частина щорічної відпустки за бажанням працівника, в тому числі і державних службовців, замінюється грошовою компенсацією, якщо вона надається за робочий рік, що закінчується після 31 грудня 1996 року. При цьому тривалість наданих працівникові щорічної та додаткової відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Відпустки, не використані за попередні робочі роки, замінюються грошовою компенсацією лише у разі звільнення працівника, який їх не використав.
Приклад: працівник не використав відпустку за робочий рік з 15 січня 1996 р. по 14 січня 1997 р. тривалістю 35 календарних днів. Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону працівник має право на отримання відпустки тривалістю не менше ніж 24 календарних дні, а за 11 днів - грошову компенсацію.
Заступник міністра І. Франдюк

Я - тоже не вижу...:dont know:
Его право...
А Вы работали в 2008, 2009, 2010?
Как Вы предоставляли соц. отпуск мамочкам? Пересчитывали и давали недостающие три дня вместо 10?;):DКак Вы практически осуществляли этот переход?
Проведите аналогию....

В том-то и дело, что Daryna пишет:

В суд. Термін позовної давності, якщо мені не зраджує пам"ять, 3 роки.

Да, в суд!
Пусть там и тягается...:D
Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення — в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Встановлений частиною третьою цієї статті строк застосовується і при зверненні до суду вищестоящого органу або прокурора.