Якщо ця дама ходить на роботу - то звільнюйте за п. 1 ст. 40 КЗпП.
Якщо ж не ходить (тобто прогулює) - то звільнюйте за п.4 ст. 40 КЗпП.

Esar :thumbs up: :res: :handshake:

Вся проблема в том что ей нет куда ходить, офиса нет, документы все в центральном офисе, те жи компьтеров нет. Лна вышла позвонила сказалы, что вышла что ей делать??
А что делать нам??

И вам и ей - поговорить и договориться...
:handshake:

девушка настаивает натом что хочет работать, а работы нет!!!!

Если хочет работать - пусть ищет работу !
Но у вас-то работы НЕТ !!!

Вот это ей и объясните...

А это уже Ваши проблемы!
Вы не имели права менять, сокращать, упразднять ее должность, пока она находится в отпуске!
Она имеет право выйти на ту должность и тот оклад, с которого уходила...
Вы обязанны ее восстановить (пока не поздно) в должности и окладе, и за 2 месяца уведомить, когда она выйдет либо о сокращении, (ст.40) либо о существенном изменении (ст.32)!

Мотя права !!! И предлжить ей такие условия - от которых она сама откажется

Ликвидация АКБ и мама в декрете
 

Добрый день,уважаемые форумчане!
Нужна ваша квалифицированная консультация по такому вопросу:
если предприятие (АКБ) находится в стадии ликвидации, меня предупредили об увольнении (за 2 месяца, все как положено по 40 статье), но процесс ликвидации будет длится долго (год, два), то могут ли меня уволить раньше чем закроется предприятие окончательно?
То есть получается что меня в декрете уволят, а предприятие еще может год существовать после этого? Или меня могут уволить в день полной ликвидации?
И имеет ли смысл за неделю (или месяц) до увольнения выйти из декретного отпуска, изменится ли как-нибудь сумма денег, которое должно выплатить предприятие (или ЦЗ) при сокращении? Ведь выплачивается в виде компенсации сумма месячного оклада, а если я уже давно не работаю - то ничего не получу?...
Я сейчас в отпуске по уходу за ребенком до 3-х лет, ребятенку уже 2.
И еще нормативку бы по этому поводу...
Спасибо заранее! Надеюсь, я не слишком наглею? ;)

Львица за своего львёнка даже льву может пасть порвать...:thumbs up:

КЗоТ:
Стаття 184. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям — за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда. При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов’язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку.
Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:
1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
Стаття 44. Вихідна допомога
При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) — у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.