Форум сообщества специалистов по управлению персоналом HR-Лига - Совместительство и пребывание в декретном отпуске

- Совместители. Переводы. Перемещения (http://forum.hrliga.com/forumdisplay.php?f=65)

Совместительство и пребывание в декретном отпуске

Доброе время суток, уважаемые коллеги и гости форума!
Помогите развязать, а точнее подсказать в решении такого вопроса: Наша компания хотела бы взять по совместительству девушку, что находится в декретном отпуске по уходу за ребенком до трех лет, но нас интересует вопрос, какие гарантии мы ей должны предоставить ( оплачиваемый отпуск, больничный и т.д как всем?), или все это сугубо по основному месту работы и не окажется ли для нас этот совместитель слишком дорогой?
:?

Чи можна під час відпустки для догляду за дит.до 6 р.працювати на іншому підприємстві

Привет у меня вопрос: если женщина находится в отпуске по уходу за ребенком до достижения ним 6 лет, может ли она работать по другому месту работы,например, по внешнему совместительству? Мне кажется-нет. Может у кого-то есть какие-то мысли по этому поводу?

У меня есть такие мысли по этому вопросу.
Я так думаю, что не может, т.к. по законодательству, везде речь идет о праве работать женщине неполный рабочий день, по совместительству только находящейся в отпуске до трех лет ребенку.

По логике, правильно: ведь Вы взяли отпуск по уходу за ребенокм до достижения им 6-летнего возраста ПО МЕДИЦИНСКИМ ПОКАЗАНИЯМ, т.е. подразумевается, что он нуждается в домашнем уходе, чтоб Вы были дома и не работали, а ухаживали за ним!

спасибо, одна голова хорошо, а две лучше

А письмо Минтруда читали?
А в чем тода смысл отпуска по уходу за ребенком до достижения им шестилетнего возраста, требущего домашнего ухода по медицинским показаниям?
Хорошо, тогда дайте ссылку, в каком документе или разъяснении написано, что МОЖНО!
Я Вам привела Письмо Минтруда, в котором четко говорится, что до трех лет можно. А в каком написано, что до 6 лет можно?
Пожалуйста, ссылку (кроме КЗоТа)

А мне кажется, что ele60815 и Мотя не правы. См. ч.8 ст 179 КЗоТ:

Кодекс законів про працю України
Стаття 179. Відпустки у зв'язку з вагітністю, пологами і для догляду за дитиною

частина 1. На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.

частина 2. Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

частина 3. За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

частина 4. Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.

частина 5. Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається, якщо дитина перебуває на державному утриманні.

частина 6. У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.

частина 7. Відпустки для догляду за дитиною, передбачені частинами третьою, четвертою та шостою цієї статті, можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною.

частина 8. За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Ув.E_l_e_n_a!

Это не мы не правы, это так в КЗоТе написано!

Теперь, давайте вместе будем внимательно изучать, ЧТО ИМЕННО написано в этой статье:

"частина 8. За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку." -
або осіб, зазначених у частині сьомій - смотрим, кто же такие эти самые "особы":

"частина 7. Відпустки для догляду за дитиною, передбачені частинами третьою, четвертою та шостою цієї статті, можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною. "

Смотрим, ч.3, ч.6:

"частина 3. За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства."

"частина 6. У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку."

Итак, что мы имеем: по желанию женщины ИЛИ ЛИЦ, перечисленных в ч.7: батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною. " , но до достижения трехлетнего возраста.

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Л И С Т 05.06.2008 N 5305/0/14-08/06
Про роботу за сумісництвом
(Витяг)
Міністерство праці та соціальної політики <...> щодо роз'яснення норм чинного законодавства повідомляє наступне.
Частиною восьмою статті 179 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) передбачено, що за бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті (батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною), у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Згідно з частиною першою статті 181 КЗпП відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (в тому числі до досягнення дитиною шестирічного віку на підставі медичного висновку) надаються за заявою жінки повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються наказом (розпорядженням) роботодавця.
Отже, частково оплачувана відпустка по догляду за дитиною надається жінці повністю або частково протягом строку до досягнення дитиною віку трьох років. При цьому жінка чи інша зазначена особа може на свій розсуд у будь-який час припинити частково оплачувану відпустку, а потім знову піти в таку відпустку або перебуваючи у такій відпустці приступити до роботи на умовах неповного робочого часу.
Закон не визначає, де саме жінка чи інша зазначена особа має право працювати на умовах неповного робочого дня - на підприємстві, з яким вона перебуває у трудових відносинах чи на іншому підприємстві. Отже, жінка або інша зазначена особа має право працювати і на тому ж, і на іншому підприємстві або вдома.
За таких обставин, на наш погляд, трудовий договір на умовах неповного робочого часу має ознаки трудового договору про роботу за сумісництвом. Проте у випадку, коли за основним місцем роботи жінка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і одночасно виявила бажання приступити до роботи на умовах неповного робочого часу за посадою (професією), за якою вона працювала до відпустки і яка зберігається за нею на період перебування у такій відпустці, укладення окремого трудового договору за сумісництвом законодавством не передбачено.
Відповідно до пункту 1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.93 р. N 43 (далі - Положення), сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. Цією ознакою (виконання роботи під час, вільний від виконання обов'язків за основним трудовим договором) сумісництво відрізняється від суміщення професій (посад).
Пунктом 2 постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. N 1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" передбачено, що суміщення професій (посад) передбачає виконання працівником водночас зі своєю основною роботою, передбаченою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) і виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи допускається на одному й тому ж підприємстві, в установі, організації за згодою працівника протягом установленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно доцільно та не веде до погіршення якості продукції, виконання робіт, обслуговування населення.
Згідно з абзацом сьомим пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 р. N 58, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.08.93 р. за N 110, робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом за основним місцем роботи працівника.
<...>
Відповідно до частини другої статті 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Ця норма закону дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.
Працівник, який уклав трудовий договір на роботу за сумісництвом, перебуває у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, фізичною особою і тому має право на оплачувану щорічну відпустку.
Згідно з статтею 25 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон) сумісникам за їх бажанням в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи. Тобто, якщо за основним місцем роботи щорічна відпустка надається більшою тривалістю, ніж на роботі за сумісництвом, працівник на роботі за сумісництвом має право на відпустку без збереження заробітної плати на різницю днів тривалості відпусток.
При наданні сумісникам щорічних додаткових відпусток за роботу із шкідливими і важкими умовами праці (стаття 7 Закону) , за особливий характер праці (стаття 8 Закону) потрібно враховувати те, що ці відпустки надаються залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
У розрахунок часу, що дає право працівнику на зазначені щорічні додаткові відпустки, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах у шкідливих і важких умовах праці або з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Додаткова відпустка сумісникам за ненормований робочий день не надається, оскільки вони працюють за нормованим робочим часом (Рекомендації щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджені наказом Мінпраці від 10.10.97 р. N 7) .
Відповідно до статті 217 КЗпП на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.
Працівникам, які уклали трудовий договір за сумісництвом, оплата часу додаткових відпусток у зв'язку з навчанням не передбачена.
Тому на період додаткової оплачуваної відпустки у зв'язку з навчанням, що надається за основним місцем роботи, на роботі за сумісництвом слід надавати відпустку без збереження заробітної плати згідно з пунктом 14 статті 25 Закону, яка надається в обов'язковому порядку працівнику-суміснику - терміном до закінчення відпустки за основним місцем роботи.
<...>
Перший заступник Міністра П.Розенко
("Оплата праці", N 1, 07/2008)

Смысл части 8 статьи 179 КЗоТ я понимаю так.
Женщина, или лица, перечисленные в части 7 (отец, баба, дед или прочие родственники, которые фактически ухаживают за ребенком) имеют право во время отпуска по уходу за ребенком работать на условиях неполного рабочего дня или дома. Но при этом ТОЛЬКО на период отпуска по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста за ними сохраняется право на получение помощи по государственному социальному страхованию.