Не начисление з/п директору (самому себе)
 

Обратился знакомый - директор ООО с таким вопросом. В компании он один-директор. Деятельности компания не ведет вообще. Можно ли ему не начислять и не платить себе з/п ( так как не с чего) и как правильно это регламентировать и оформить. Спасибо.

Если он является учредителем, то можно аргументировать: моя компания - хочу плачу себе з/п, хочу-нет.
А вот если он директор, но не учредитель...Он такой же наемный сотрудник, потому нельзя...
Но, мне так показалось, что у Вас первый вариант.

В таком случае можно указать в приказе то, что он будет работать на общественных началах. :)

Можно зп не начислять. Даже если он и не является учредителем. Просто, в приказе о его назначении на должность делаете запись, что зп не начислять. Согласно законодательства это возможно и не запрещено.;)

И в каком же норм. акте это "возможно"?

Абсолютно не согласна. Директор, если он не владелец, такой же наемный сотрудник!!!
Тогда давайте завтра всем сотрудникам в приказе напишем - работаем на общественных началах!
А что, зачем нам вообще деньги? ;)

Господа. Мы обсуждая эту тему преследуем цель помочь человеку выйти из сложившейся ситауции, или сказать о том, что всем надо платить деньги???:? Давайте будем учиться искать правильный выход, а не тупик.
Вот ознакомьтесь. Выдержка из статьи с разъяснением.

Директор благодійної організації висловив бажання працювати без отримання заробітної плати. Чи можливо таке на законних підставах? Що для цього необхідно зробити?
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, тобто можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
У статті 5 Закону України від 24.03.95 р. №108/95-ВР "Про оплату праці" визначено, що організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів. А працівник, своєю чергою, має право на оплату праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Стаття 22 цього Закону наголошує, що суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці. Мається на увазі, що власник підприємства не може вирішувати односторонньо, без працівника, скільки йому платити за виконану роботу і чи платити взагалі.
Так, статтею 25 Закону "Про оплату праці" забороняється будь-яким чином обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.
У статті 21 Кодексу законів про працю зазначено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.
Однак треба нагадати, що укладання договору між юридичною особою і працівником у письмовій формі не є обов'язковим.
Таким чином, працівник має право у трудовому договорі або на підставі особистої заяви, у разі усної форми договору, відмовитися від одержання заробітної плати. У цьому випадку можливі два варіанти: 1) зарплата не нараховується і не виплачується, 2) зарплата нараховується, але не отримується. У першому варіанті зарплата не нараховується згідно з трудовим договором, де визначено безоплатну форму компенсації праці, або на підставі особистої заяви про згоду працювати без грошової або матеріальної винагороди. У другому варіанті з нарахованої зарплати утримуються і перераховуються до відповідних установ всі необхідні нарахування, а заробітна плата, на підставі заяви працівника, може перераховуватися на рахунок якої-небудь установи (наприклад, будинку для осіб похилого віку).
З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про оплату праці
Стаття 5. Система організації оплати праці

Організація оплати праці здійснюється на підставі:
законодавчих та інших нормативних актів;
генеральної угоди на державному рівні;
галузевих, регіональних угод;
колективних договорів;
трудових договорів.
Суб'єктами організації оплати праці є: органи державної влади
та місцевого самоврядування; власники, об'єднання власників або їх
представницькі органи; професійні спілки, об'єднання професійних
спілок або їх представницькі органи; працівники.


Стаття 25. Заборона обмежень працівника вільно розпоряджатися
своєю заробітною платою

Забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно
розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків,
передбачених законодавством.
Забороняються відрахування із заробітної плати, метою яких є
пряма чи непряма сплата працівником власнику або уповноваженому
ним органу чи будь-якому посередникові за одержання або збереження
роботи.

Милая (судя по аватару:redface:) askim04@mail.ru !
Когда мы тут спорим, то стараемся не только процитировать статью,
а и указать автора и источник...
Кстати, и не со всеми авторами статей мы бываем согласны...:reverie:
Тем более, что такой ... болезненный вопрос может вызвать
ещё более... болезненную реакцию (внимание, интерес...) у контролирующих органов
(в первую очередь - у налоговой инспекции или полиции !).

В случае, описанном в приведенной Вами статье,
может всё и можно объяснить благотворительностью и самой организации
и директора оной...

Но в случае ТС - это врядли...:reverie:

Ст. 43 Конституції.
Використання примусової праці забороняється. Не вважається
примусовою працею військова або альтернативна (невійськова)
служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за
вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про
воєнний і про надзвичайний стан.

Використання безоплатної праці ( примусової) її перелік зазначений в цій статті і є вичерпним.
Тому вважаю що, безоплатна праця ( крім випадків перерахованих в ст.43) є примусовою і заборонена законом.
Не погоджуюсь з автором приведеної askim04@mail.ru статті.

Ні Ні Ні і ще раз ні!!!!
Якщо він перебуває на посаді директора, то заробітна плата нараховується в установленому порядку... ТОЧКА!

Вихід із даної ситуації наступний - звільнитися з посади директора (залишитися власником) та видати наказ по підприємству про припинення господарської діяльності...

Так, працівник вільно розпоряджається заробітною платою НАЛЕЖНОЮ ЙОМУ ДО ВИПЛАТИ, але ніхто не дав йому право розпоряджатися податками із з/п!!!!

Сама цікава ось ця фраза.
При укладенні ТД основним в ньому є предмет договору ( взаємні зобов"язання). Класично це: "працівник зобов"язується виконувати.... роботодавець зобов"язується оплатити"... Якщо працівник ( навідь директор, який знаходиться в трудових відносинах з Товариством) зобов"язується виконувати трудові обов"язки, а роботодавець зобов"язується іх НЕ ОПЛАЧУВАТИ то такий трудовий договір втрачає сенс.

Уважаемый, anatol_ua. :redface:
К сожалению, автора я не сохранила, и вопрос этот был 2-х годичной давности, с которым я сама и столкнулась в своей практике (не благотворительная организация). Относительно авторов-согласна с Вами на все 100% . Что не все авторы, даже в знаменитых профильных журналах печатают верные и толковые вещи. А данная ситуация проверена лично, по сему и дала на нее толкование.
Были проверяющие со всех инстанций и проблем с даным вопросом не возникло.
Уважаемый, chsm07@mail.ru.
Согласна с Вашим доводов. Но тут суть такова, что человек пишет свою волю (в заявлении), а не его заставляют.
Уважаемый, MAZYTIK.
Налоги начислияются при начислении з/п. А не иначе. Если нет зп, нет и налогов.

Нажаль мені не відомо хто Вас перевіряв! тоді можна б було розмовляти далі!!!!! Але повірте мені в моїй практиці дані питання вирішувалися саме так як зазначено, всі інші відступи від даної норми є не законними.
Звернть увагу також на те, що найкращими спеціалістами в даному питанні є державні інспектори праці!!!

Можливо зверніться до них?.....

Думаю, данную рекомендацию следует адресовать автору темы.:smls09:

Вот это как раз и ... раздражает :twisted: налоговую...

Дякую усім за відгуки. Буду звертатись у інспекцію з праці, щоб не виникло потім проблем.

Когда-то в процессе аудита я столкнулась с потребностю оправдать невыплату зп директору-собственнику. В поисках нашла вот такую статью. Статья очень старая (упоминание мин зп на момент 1999 года), но суть в содержании ответа этой статьи:

Сьогоднi на запитання вiдповiдає Валерiй КАРЄВ
Бухгалтер, аудитор

Пенсійний фонд - новi нарахування, або Коли вже їм вистачить?
Ми цілком згодні з точкою зору читачів, що не можна ставити платників податків у непевне становище. Якщо бухгалтер не знає, як розраховувати платежі на той час, коли їх вже необхідно було перерахувати, в цій ситуації природна наявність помилок. Таким чином він стає без вини винним.
Тож як залишитися дисциплінованим та чесним платником податків у такій ситуації?
________________________________________
З умовно нарахованої зарплати - реальні гроші
Лист
Шановна редакціє!
Я належу до бухгалтерів, які не можуть похвалитися великим досвідом роботи. Тому нагальні питання, що вимагають термінової відповіді, періодично у мене виникають. Наприклад, зовсім недавня історія. Наше підприємство зареєстроване в Мінському районі м.Києва. Ми не змогли отримати очікуваного кредитування, у зв'язку з чим досі діяльність підприємства не здійснювалася. Але, як звичайно у таких випадках, директор та головний бухгалтер були прийняті за сумісництвом без нарахування заробітної платні.
Нещодавно в Мінському районному відділку Пенсійного фонду мені було заявлено, що я зобов'язана перерахувати до фонду кошти з "умовно" нарахованої заробітної платні в розмірі встановленого мінімуму (74 гривні на місяць на кожного співробітника) за період з 19 серпня по теперішній час.
Коли я спитала у працівників фонду: "Чому я повинна з умовно нарахованої заробітної платні перераховувати реальні гроші до Пенсійного фонду", вони відповіли, що це робиться у відповідності з законом, підписаним Президентом.
Я не можу похвалитися великим досвідом, але на відсутність логіки не скаржусь. Не розумію, чому я повинна сплачувати відрахування з ненарахованих прибутків, чому мінімальна зарплата, яка застосовується відносно постійних співробітників, у даному випадку використовується для розрахунків робітників за сумісництвом?
Що ж мені робити?
Черняк Н., бухгалтер
________________________________________
Нові відрахування до Пенсійного фонду можна не платити. Але лише тим, хто любить ризик
У серпні наших пенсіонерів було ощасливлено новим мінімальним розміром пенсії за віком, що з 01.09.99 р. становить 24,9 грн. Кажуть, що на більше не вистачає грошей, навіть цей мінімум покривати немає чим.
І може виникнути враження, що заходи, які було закладено в Закон "Про внесення змін до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (№ 967-ХIV від 15.07.99 р.), цілком виправдані.
Цей закон передбачає додаткові надходження до Пенсійного фонду - відрахування із суб'єктів підприємницької діяльності: виробників та імпортерів тютюнових виробів, а також юридичних та фізичних осіб, які бажають придбати нерухомість або користуються стільниковим зв'язком. Окрім того, у законі сказано: "Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього закону, які мають найманих працiвників, але не здійснюють витрат на оплату їх праці, - сума коштів, що визначається обліково як добуток визначеного законом мінімального розміру заробітної платні на кількість працiвників такого платника збору, на яких здійснюється нарахування заробітної платні".
Тобто суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності, їх об'єднання, бюджетні та громадські установи, організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, а також їх філіали, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та розташовані на іншій території, ніж платник зборів, перерахованих у п. 1 та 2 Закону "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", повинні здійснювати наведені вище розрахунки відрахувань до фонду.
Отже, ваше підприємство повністю підпадає під дію цього закону і повинне здійснювати такі відрахування.
Звичайно, можна скаржитися на не зовсім зрозумілі пункти, що суперечать один одному і навіть не пов'язані один з одним. Хоч це навряд чи допоможе. Наприклад, цей пункт не зовсім узгоджується з п.1 ст.2 цього ж закону, який залишився без змін, і в якому сказано, що об'єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці співробітників. Незрозуміла сама техніка розрахунку.
Якщо працівника прийнято не з перших днів місяця, як робити розрахунок умовної заробітної плати: пропорційно календарним чи робочим дням? А якщо робочим, то виходячи з якого робочого тижня - п'яти- чи шестиденного? І якщо ми нараховуємо співробітникові, який працює за сумісництвом, 3 гривні заробітної плати, то ми вже здійснюємо видатки на оплату праці й не підпадаємо під дію цього закону, або повинні умовно донарахувати 71 гривню тощо.
А щодо логіки... Шукати її в нашому податковому законодавстві - марна праця. Звичайно ж, немає резону здійснювати відрахування від неіснуючих нарахувань. А якщо і є, то лише така, що слугує одній меті: якомога більше і раніше. Чого та куди, гадаю, ви знаєте.
________________________________________
Поради

Перша
Спробуйте скористатися пунктом 18.1 "Інструкції про порядок нарахування та сплати підприємствами, закладами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України", затвердженої самим Пенсійним фондом України 03.06.99 р. (№ 4-6), в якій сказано, що "усі спірні питання, що виникають між платниками зборів та органами Пенсійного фонду, з приводу нарахування збору... вирішуються органами Пенсійного фонду в порядку підпорядкованості або в судовому порядку".
Коротше кажучи, в письмовій формі зверніться до Республіканського Пенсійного фонду з проханням дати пояснення з вашого питання. Як нам відомо, жодної інструкції або пояснення з приводу розрахунків на даний час не існує. І як нам неофіційно повідомили співробітники фонду, ніяких штрафних санкцій до тих, хто не здійснив ці нарахування, до розробки інструкції, застосовано не буде. З усією вірогідністю, ви отримаєте саме таку відповідь, але вже офіційну, що буде для вас на певний час своєрідним щитом.

Друга
Тим, для кого проблеми дорожчі від грошей (у всякому разі тих, які потрібно перерахувати). Якщо ваш принцип: "Сплатив - проблеми нема", порада проста: сплатіть."


Текст нашла в Лиге, но для ТС есть повод задуматься и сделать выводы.

Браво !!!! Відповідь коротка та зрозуміла!!!!!!

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи
мати цивільні права та обов'язки

1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не
заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.


43 ст. Констітуції України передбачається право на оплату праці, а ні на нарахування оплати.

Тому людина нехай, зпочатку, отримає свою оплату, а потім вільно нею розпоряджується.

А, базою оподаткування у нас є дохід. Це те, що стАло доходом (чим можна скористатися на праві власника), а ні те, що ним (доходом) вважається з метою оподаткування.

Той, хто обчислює та перераховує податок, є податковим агентом. Зазвичай це та особа, що повинна зпочатку мати вказану вище базу, яка має стати доходом, перед тім, коли її (цю базу :-)) передадуть працівникові.

Не може людина відмовитись від заробітної плати (якщо це тільки не добровільне обїєднання), тому що вона покладає тягар відповідальності за це відмовлення на іншу особу (работодавця, стосовно його статусу).

Директор без з/п
 

Имеет ли право директор ООО (единственное наемное лицо на данный момент) не начислять себе з/п в течении нескольких месяцев?

Основание? У Вас зарегистрировано приостановление деятельности ООО?

ООО было вновь создано, пока идет регистрация, открытие р/сч. и т.д.

Похоже нажили себе проблем.
И чем грозит такое положение дел? Если зарплата начала начисляться с опозданием в месяц? Может есть какие-то варианты?

Этот вопрос когда-то обсуждался.
http://forum.hrliga.com/showthread.php?t=10903&page=2