Сокращение матери с ребенком до 6 лет
 

У нас на предприятии сокращение штатов. Работает мамочка, у которой ребенку 4 годика. С мужем разведена. (Уже ж не мать одиночка?). Имеем ли мы право ее сократить?

Одинокою вважається і розлучена жінка, яка виховує і утримує дитину сама, не зважаючи на отримання нею аліментів. Таки вона у Вас "одинока". До того ж вона користується і переважним правом на залишенні на роботі "як особа, в сім"ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком."

Ми можемо запропонувати їй посаду прибиральниці. Якщо вона відмовиться, ми маємо право її скоротити? Як правильно у такому випадку оформити її відмову? Чи може вона в повідомленні про скорочення написати: від запропонованої посади прибиральниці відмовляюся?

А ким вона працює зараз? Її кваліфікація?

В случае если женщина откажется от трудоустройства по специальности без уважительных причин, она может быть уволена на основании пункта 2 ст. 36 КЗоТ.
(Из комментариев к КЗоТ)
:acute::acute::acute:

Жінка зараз економіст зі збуту. Усіх економістів скорочуємо. Взагалі - то на підприємстві вакантна лише посада водія (на небезбечні вантажі), але вирішили запропонувати ще й посаду прибиральниці (економіст не піде мити підлогу(погляд керівника)). У однієї жінки повна вища освіта товарознавець-комерсант, у іншої технікум - бухгалтер.

Анатолій вже Вам відповів! Не можете Ви кваліфікованому працівнику пропонувати роботу прибиральником!

А якщо іншої посади не має? Вона ж може виконуватироботи прибиральника. А раптом погодиться?

Що ж, пробуйте! Але якщо вона відмовиться - Ви не зможете її звільнити за п. 6 ст.36.

Нам не потрібно п. 6 ст.36. ми звільняємо п. 1 ст. 40

Ні, за цією також не можете! П. 3 ст. 184: "Звільнення... одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років...з ініціативи власника...не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства..., коли допускається звільнення з обов"язковим працевлаштуванням."

Но если она откажется от трудоустройства? Как тогда? Если мі ей не можем ничего предложить?

Значить її посаду скорочувати не можна! Ви ж не хочете судової тяганини, яку все-рівно програєте?:dont know:

Є ще ЦЗ, є КА...
Є знайомі, друзі, яким можна запропонувати працівника...
Ви зобов'язані її працевлаштувати за спеціальністю !!!

Спасибо. Обнадежили! :cry::cry::cry:

А если отец участвует в воспитании ребенка? Если она нам не предоставит справки об обратном?

ЛИСТ

У Міністерстві праці та соціальної політики України розглянуто звернення Головного контрольно-ревізійного управління України щодо надання відпустки одинокій матері і повідомляється.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про відпустки" право на соціальну додаткову відпустку має, зокрема, одинока мати.
Визначення "одинокої матері" наведено у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.92 р. N 9 та пункті 5 частини дванадцятої статті 10 Закону України "Про відпустки".
Так згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України одинокою матір'ю слід вважати жінку, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама.
Оскільки пункт 5 частини дванадцятої статті 10 Закону України "Про відпустки" визначає одиноку матір як таку, яка виховує дитину без батька, факт утримання (аліменти) для надання відпустки значення не має.
Отже, право на додаткову відпустку мають такі одинокі матері: жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка виховує дитину без батька, незважаючи на факт отримання аліментів, і жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не усиновлена).
Якщо жінка дійсно є одинокою матір'ю, тобто не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за її вказівкою, або вдова, то вона має право на вищезазначену відпустку.
Проблема виникає з наданням такої відпустки розлученій жінці, оскільки батько у дитини є і в багатьох випадках спілкується з нею і бере участь у вихованні.
Більш того, стаття 157 Сімейного кодексу України визначає, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Статтею 158 Сімейного кодексу передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.
У разі ухилення батька від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини мати має право звернутися до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав.
Чинне законодавство не містить конкретного переліку документів, які слід пред'явити жінці, яка виховує дитину без батька, для отримання додаткової соціальної відпустки.
Тому одним із документів для підтвердження того, що батько не бере участі у вихованні дитини, можуть бути: рішення суду про позбавлення відповідача батьківських прав, рішення органів опіки та піклування або суду щодо участі батька у вихованні дитини, ухвала суду або постанова слідчого про розшук відповідача у справі за позовом про стягнення аліментів, тощо.
Крім того, підтвердженням відсутності участі батька у вихованні дитини може бути акт, складений соціально-побутовою комісією, створеною первинною профспілковою організацією чи будь-якою іншою комісією, утвореною на підприємстві, в установі, організації, а також довідка зі школи про те, що батько не бере участі у вихованні дитини (не спілкується з вчителями, не забирає дитину додому, не бере участі в батьківських зборах) тощо.
Отже, розлучена жінка, яка дійсно виховує сама дитину (без батька), для отримання додаткової соціальної відпустки має надати копію свідоцтва про народження дитини, копію свідоцтва про розірвання шлюбу та документ, який підтверджував би те, що батько не бере участі у вихованні дитини.

И я об этом. Если она не имеет и не предоставит подтверждающего документа, она может считаться НЕ ОДИНОКОЙ?

Якщо питання ставити так - тоді може.

А уволить в таком случае мы ее можем?

Можете, але, як кажуть, "совесть - лучший контролер"!;)

А що, ця жінка працює за строковим трудовим договором?

Дякую, Олено Борисівно ! :bow:
Писав у цейтноті, був неуважний...:redface:
Звичайно ж, п. 6 ст. 36 !!!

P.S. До речі, тільки що ще раз подивився у коментар, що є у мене:
таки там написано п. 2 ст. 36 !!!:smml2::smml2::smml2:
Виправив... коментар...

Колеги, ще раз хочу звернути вашу увагу на цей документ:

Тобто, жінка вважається тільки тоді одинокою, коли вона і виховує, і утримує дитину сама.
І тільки для надання розлученій жінці соціальної відпустки не має значення факт отримання аліментів. А от для звільнення - навіть дуже має: якщо розлучена жінка отримує аліменти, то вона вже не вважається одинокою матір’ю.

Подскажите пожалуйста, у сотрудницы (она замужем, муж живет в семье), которая попадает под сокращение, есть двое детей (оба ребенка инвалиды) возрастом 29 и 21 год.
Можно ее сократить по ст. 40 п.1 ?

Она утверждает, что мы ее сократить не можем.

А что думаете Вы, как работник ОК, по этому вопросу?

Статья 184.Гарантии при приеме на работу и запрещение увольнения беременных женщин и женщин, имеющих детей.
Запрещается отказывать женщинам в принятии на работу и снижать им заработную плату по мотивам, связанным с беременностью или наличием детей в возрас те до трех лет, а одиноким матерям — при наличии ре бенка в возрасте до четырнадцати лет или ребенка-инвалида.
При отказе в приеме на работу указанным категориям женщин собственник или уполномоченный им орган обязаны сообщать им причины отказа в письменной форме. Отказ в приеме на работу может быть обжаловал i судебном порядке.
Увольнение беременных женщин и женщин, имеющих детей в возрасте до трех лет (до шести лет — часть шестая статьи 179), одиноких матерей при наличии ребенка в возрасте до четырнадцати лет или ребенка-инвалида по инициативе собственника или уполномоченного им органа не допускается, кроме случаев полной ликвидации предприятия, учреждения, организации, когда допускается увольнение с обязательным трудоустройством. ...

Т.к. ребенком считается гражданин до 18 лет, то ваша работница может подлежать сокращению, если она не имеет преимущественного права на оставление на рабочем месте.

ЗУ "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам ":

Стаття 1. Право на державну соціальну допомогу

Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з
дитинства і діти-інваліди віком до 18 років.

КЗоТ:
Статья 42. Преимущественное право на оставление на работе при высвобождении работников в связи с изменениями в организации производства и труда.
При сокращении численности или штата работников в связи с изменениями в организации производства и труда преимущественное право на оставление на работе предоставляется работникам с более высокой квалификацией и производительностью труда.
При равных условиях производительности труда и квалификации преимущество в оставлении на работе отдается:
1) семейным — при наличии двух и более иждивенцев;
2) лицам, в семье которых нет других работников с самостоятельным заработком;
3) работникам с продолжительным беспрерывным стажем работы на данном предприятии, в учреждении, организации;
4) работникам, обучающимся в высших и средних специальных учебных заведениях без отрыва от производства;
5) участникам боевых действий, инвалидам войны и лицам, на которых распространяется действие Закона Украины «О статусе ветеранов войны, гарантиях их социальной защиты»;
6) авторам изобретений, полезных моделей, промышленных образцов и рационализаторских предложений;
7) работникам, получившим на этом предприятии, в учреждении, организации трудовое увечье или профессиональное заболевание;
8) лицам из числа депортированных из Украины в течение пяти лет со времени возвращения на постоянное местожительство в Украину;
9) работникам из числа бывших военнослужащих срочной службы и лиц, которые проходили альтернативную (невоенную) службу, — в течение двух лет со дня увольнения их со службы.
Предпочтение в оставлении на работе может отдаваться и иным категориям работников, если это предусмотрено законодательством Украины.


Исходя из этого, ребенок 21 и 29 не считается ребенком, отсюда все выводы.

спасибо
я тоже считаю, что сотрудница подлежит сокращению (кроме того она НЕ одинокая мать), просто засомневалась, подумала, что может я пропустила какие-то новшества в законодательстве.