А где вторая часть предложения?!

Я свой почистила.

Звідки такі висновки і ставлення до мене?! Взагалі-то вважала себе людиною достатньо толерантною, та й на форумі не знайдете жодного мого не коректного посту! Дивно...:reverie:Та і хору у мене нема, так, образно було сказано.... І Вас до нього точно не запрошувала.
І останнє. Як можна дорослій і розумній людині щось "нав"язати"? Такими дурницями і не думала займатися!

Татьяна К. Я вас повністю підтримую і безмежно поважаю за те, що ви знаєте і цитуєте наших поетів, нажаль, таких людей не дуже багато, більшість, чомусь, знає Пушкіна (хоча він мені теж дуже подобається), а ось хто такий Стус - ні. Дерзайте.:smile100:

1. Большое спасибо Наде (Моте) за возврат темы! Тема действительно цепляет всех.
2. Очень прошу всех не забывать о том, что вкус и цвет - повод для драки (ну вы поняли, что именно я имею ввиду)! Мы все очень разные. Кто-то любит яблоки, а кто-то апельсины. Это не причина для того, чтобы рвать друг у друга волосы из подмышечных впадин. Точно так же и по поводу писателей и поэтов. Я не уверена, что тут никто никогда не слышал о Стусе. Но вполне вероятно, что с его творчеством мало знакомы. В этом я вижу вину не самих людей, а той системы, которая впаривала нам определенные устои. У меня была учительница украинского языка и литературы, которая обожала Шевченко и терпеть не могла Пушкина. При этом она с презрением говорила, что мол, Пушкин "народився в пелюшках, з мамаками-няньками, а спробував бы так як Шевченко у злиднях писати, чи получилося б??" Ну явная глупость же! Думаю, что подобные "учителя" были у всех так или иначе. И именно они в нежном возрасте внушали нам всевозможные "истины". Такое поведение и можно расценить, как навязывание. Их надо откинуть от себя, и попробовать порассуждать своей головой.

Оценивать прелести и недостатки любой эпохи можно только глядя на нее со стороны. Даже если мы живем в это время, все равно объективность не помешает. Если обвинять в своих бедах всех окружающих, то это все равно не поможет. Помните в фильме "Брат2" был такой таксист... именно так и получится - все кругом козлы, а я один цаца, но никто этого не понимает.

Да и в конце концов тут мы высказываем свою точку зрения без претензий "обратить в свою веру" или "поспорить ради спора".

Прекрасный запрос :)
Вот только он дорогого стоит ...

Одно золото Полуботко чего стОит...:reverie:
(не говоря уже о том, сколько стОит доказать факт его существования...)

Спеціально прочитавши весь форум повернулася до "истоков". Отже, "свалить за бугор" на ПМП я ніколи не хотіла і не хочу (мабуть, покищо не довели :-D).
Але якби мені сказали, що от, ти повинна із тих країн в яких вже побувала, вибрати собі для проживання країну (окрім УКРАЇНИ звісно), то я зупинилася б на таких країнах: Греції (там ніхто нікуди не поспішає), коли до мене приїхала подруга гречанка і вона в нашому метро почула: "швидше заходьте до вагонів", то довго не могла зрозуміти, що означає швидше і для чого це робити, Італії (клімат, кухня та величезна обідня перерва, що складається таке враження нібито це робота робить перерву в обіді) та Франції (мені, чомусь, вона нагадує Україну в деяких аспектах). Ще мені подобається Канада, але її близькість до США мене бентежить.
Проте в Греції мені було б важко жити, адже там після 18.00 всі магазини зачинені тай у вихідні теж (а я шопоман). Французи мені не подобаються своєю пихатістю (вони вважають, що все найкраще лише із Франції, навіть якщо це не так), італійці занадто галасливі, принаймі як на мене.
А от яку країну я б не розглядала точно, то це США. Так, поїхати заробити грошенят на рік чи 2 це ще куди не йшло, а на ПМП - ні. Коли мені розказували анекдоти про їх тупість я не вірила, думала, заздрять, доки не потрапила туди сама. До тупості ще й лінь додала. Середньо статистичний америкос не знає, що таке ООН. Але якщо ви працьовиті, то за 4-5 років зможете купити собі будинок і пару машин, навіть працюючи офіціантом. Такщо життя для "тулуба" у США і справді класне.
Не подобається Німеччина - дуже нудні люди.
Знаєте, от єдине, що мене бентежить, коли я повертаюся додому в Україну, це те, що як тільки ми перетинаємо кордон, то посмішок на обличчях людей стає менше (порівнюючи з кількістю усмішок у населення за кордоном). Чомусь, в цей момент стає сумно - сумно, але лише на мить, адже я ВДОМА.
Так, тут важко, тяжко, скрутно, але ТУТ можуть жити лише Борці і сильні духом люди, бо ті хто послабше тікають, не вистачає у них вже сили боротися. Ніколи не осуджувала людей за те, що вони поїхали шукати кращої долі в інші краї (ми як і інші тварі господні шукаємо де травичка позеленіша, та водичка почистіша). Особливо шкода дивитися на заробітчан, які просто змушені їхати за кордон, а робота там у них точно не мед.
Дратують мене лише ті особи які поїхали на ПМП за кордон, а потім приїздять в Україну і починають "обпльовувати" все і вся, тіпа ми такіє уже "інастранцы", а ви тут голота. От таких я люблю ставити на місце.
У мене дуже багато друзів живуть за кордоном. Хто навчається, хто працює, хто просто проживає. Так от лише 40% із них збирається повернутися, інші ж усіма можливими способами намагаються зачепитися там і залишитися, от останнім я завжди кажу: "це добре, що ти будеш жити в Лондоні, мені завжди буде де зупинитися".:-)
Ну от, висловилася мальок.
Отже, підтримую, ту точку зору, що треба за кордон їздити лише відпочивати і почастіше.
Да, а песимістам, які тут говорили, що все у нас погано, офіційно заявляю, ні, у нас не все погано, просто не так як у інших.:bow:

P.S. anatol_ua я теж страшенно хочу додому за кордоном, мені навіть, порадили землю українську з собою возити, щоб менше тягнуло.:girl_haha:

Свитанок!
Вы говорите об Америке...

А в Италии?
Там тоже средний итальянец (беру даже выше среднего) не знает столицу Украины, и удивляется тому, что украинцы знают, что такое СТИРАЛЬНАЯ МАШИНКа!
Как Вам это?
К тому же ужасно удивляются, что женщины в Украине заканчивают медиа скуола - школа, чуть выше, чем скуола элементаре - елементарная школа, где два плюс три учат!
Ну, а если ЖЕНЩИНА получила лауреата (высшее образование) - это умом итальянцы ну никак не понимают! КАК ЭТО МОЖЕТ БЫТЬ! ЖЕНЩИНА - и вдруг - лауреат!
Там синьора, закончив школу чуть выше медиа - уже учителька! Никакого тебе института не надо!
ВОТ ЭТО ПРОГРЕСС!:thumbs up:

О чем это говорит? О каком развитии?:reverie:
Как думаете??:dont know:
Причем, в рабочие дни-все повально спят с 12 до 17, а в выходные - ВСЕГДА спят и не работает НИЧЕГО! Ни магазины, ни аптеки, ни учреждения, ни автобусы, ни поезда....

История об американской почте

Американская почта в целом работает очень хорошо. Письма и посылки доходят очень быстро, практически никогда не пропадают. Мы без проблем получали по почте ценные документы (даже паспорта! ), электронику, все что угодно, и при любой погоде. Вот и сейчас я смотрю в окно, и вижу как под проливным дождем наша почтальонша ходит в своей непромокаемой плащ-палатке между домами и разносит почту.

У меня есть только одна претензия. Много-много раз письма, которые я отправлял своей тете в Литву, возвращались назад со штампом "Такой адрес не существует" - прямо под словами Vilnius, Lithuania. Я понимаю, что на почте работают в основном китайцы да мексиканцы, которым Lithuania мало что говорит, да и не все американцы знают, что это такое, но все-таки это почта! У них должна быть какая-то книга-справочник.

В конце концов я стал писать на конвертах после имени, номера дома и названия улицы не просто

Vilnius, Lithuania а
city of Vilnius
country of Lithuania
Europe, и тогда письма стали доходить гораздо лучше.

Но вот сегодня звонил тете в Вильнюс, и она сказала

- Слушай, мы только что получили твою новогоднюю открытку. Я удивилась, почему она так долго шла, а потом случайно взглянула на конверт и увидела там штамп Гондураса. Похоже, что сначала ее отправили в
Гондурас, а потом уже нам в Литву.

Теперь, помимо уважения к почтовым работникам США, у меня появилось еще и уважение к почтовым работникам Гондураса... Они знают, где находится Литва.