И рада бы выбросить, но тогда нужно выбрасывать с мужем....а мужа выбрасывать не хочется:lol:

Я читал, что наши хирурги уже научились делать операции по разделению сиамских близнецов!

А Ви не помічали, що щастя найбільш гостро відчувається саме в порівнянні.
Коли щось не клеїться, то так мало потрібно, щоб відчути себе людиною. Пригадався П’єр Безухов з твору "Война и мир" з його роздумами про щастя та чисту постіль. А ми ну зовсім не відчуваємо себе щасливими тільки тому, що постіль вдома чиста.
Ні, я не про те, що повинні бути якісь екстремальні умови у житті, я про те, що коли весь час іти по білій полосі зебри (тобто вздовж) то біла полоса поступово стає сірою.
Ну не відчувають повноту життя ті, що зовсім вже зажрались так, як можемо відчути його ми, якщо нам, наприклад, підняти зарплату на 200-300 грн, син здав сесію на стипендію, отримав койко-місце у гуртожитку... Тобто ми можемо бути щасливі досить часто!
Я за світлу (тільки не СІРУ) зебру, з тонюсінькими темними рисочками!!!

Отчего же, еще как замечали!
Замечали, что только хлебнув дерьма, по настоящему начинаешь ценить и понимать вкус меда :)

Счастье - это когда все говорят о тебе только хорошее, а ты еще жив и здоров :)
На самом деле для счастья счастья нужно немного - как минимум, чтобы все были здоровы, имели свой кусок хлеба да крышу над головой... А все остальное - наносное, как говорится, чтобы враги завидовали :)

Для счастья вовсе не нужна причина.
 

Для счастья вовсе не нужна причина.
Его не нужно истово искать...
Оно внутри... бездонно... беспричинно ...
Не прекращает никогда звучать...
Открой окно однажды на рассвете...
И выпей солнца первый луч до дна..
И вспомни.. как всегда умеют дети
Мгновенья жизни проживать сполна...
Стань снова ты доверчивым ребёнком..
Всё чувствуй.. замечай.. запоминай.
И радуйся.. и восторгайся звонко...
И ярко... дерзко.. в полный рост.. мечтай..
Для счастья вовсе не нужна причина.
Ты видишь... Слышишь.... Любишь.... Ты живёшь...
В тебе есть всё... и даже на руинах
Ты город свой Счастливый возведёшь

(Крис Ланг, Израиль)

Комунальні служби попередили, що відключать газ на дві доби - у вівторок і середу. У вівторок повертаюсь з роботи вже пізно, шукаю електроплитку і кип'ятильник. Там де вони лежали роками, їх немає. Згадую, що напередодні син наводив порядок на свій розсуд (хто з цим знайомий - поспівчуває).
Телефоную сину: "Де дів?"
Відповідь:"Мам, ну ти ж ними вже давним-давно не користувалась, от я і виніс в підвал. Ну десь там вони є, правда треба пошукати."
В результаті залишилась я без гарячого чаю і взагалі без гарячої води. Ну, думаю, завтра буду іти з роботи, візьму з собою електрочайник. Однак на наступний день згадала я про те, що думала вчора, тільки ввечері перед своїми вхідними дверми. Настрій - нижче плінтуса, перспектива знову митись в холодній воді, самі розумієте. Сердита на всіх: на себе, на сина, на комунальників та інш. Заходжу в квартиру, про всяк випадок вмикаю газ, а він є!:bravo: :bravo::bravo: Уявляєте, і буває ж таке, відремонтували достроково (зазвичай у нас навпаки).
Як же мало треба для щастя! Всього лише НОРМАЛЬНІ ЛЮДСЬКІ УМОВИ.

народ, Вы не охренели???
базовые опции в разряд счастья??? нет слов.
так мы быстро дойдём до Коронования "всенародно избранного".............

Ага, точно. Раз нам так мало нужно, то мы так и живём... А зачем нам лучшие условия? Ведь нам ничего почти не надо!
Н-да... :th::nin1: