В вашем случае они как раз полностью отсутствуют. Закон обратной силы не имеет.

Доброго дня шановні колеги!
Я розумію, що тему вже вичерпано, але прошу трішки Вашої уваги та допомоги у вирішенні наступної ситуації.
Маю на підприємстві розлучену жінку (одиноку матір) сина якої у лютому 2010 року засуджено до позбавлення волі строком на 3 роки, на даний час його повний вік складає 16 років, до засудження він перебував у слідчому ізоляторі напротязі 6-ти місяців. Допоможіть будь ласка, у вирішенні такого питання: чи можу я їй і надалі надавати додаткову соціальну відпустку (до даного випадку вона нею користувалася щорічно), якщо ні то як і на підставі яких документів я можу їй відмовити?

Одинокая мать имеет право на социальный отпуск !

В ЗУ "Об отпусках" (ст. 19) не сказано, чем должен заниматься её ребёнок - учиться, работать, сидеть...:dont know:,
главное - его наличие и его возраст (до 18 лет)...

А по-человечески - жаль эту мамашу:reverie:: и воспитать-то толком не смогла, а теперь ещё и передачи носить...

Спасибо Вам большое anatol_ua за ответ, просто у нас скоро проверка КРУ и я как-то немного переживаю по этому вопросу, так как они очень любят социальные отпуска и очень много времени уделят их изучению.

Мінпраці неодноразово в своїх листах (від 14 квітня 2008 року № 235/0/15-08/13, від 19 травня 2009 року № 5565/0/14-09/13) пояснювало, що пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 року № 9 та пунктом 5 частини дванадцятої статті 10 Закону України "Про відпустки" дано визначення "одинокої матері" - це жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдова; інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама.

Логика в этом есть:good:!!!
Но ведь и мать тоже не бросила своего сына - её не лишили прав на ребёнка:
- она пытается воспитывать (на свиданиях) и
- содержать (в т.ч. с помощью передачек помогать бедному государству кормить и одевать) его.
Другое дело, если бы сына отправили в интернат на полное государственное обеспечение...

Тут, я думаю, должны сказать своё слово юристы:
считается ли отбывание наказания пребыванием на полном государственном обеспечении ?

Спасибо за совет!
Еще попробуем такой вариант. Я все понимаю и логику вещей и ситуацию этой матери (поверьте мне чисто по человечиски ее тоже очень жаль), но когда приходят проверки они то меня не жалеют. Работаю в бюджетной организации, а Вы сами понимаете что такое бюджет.

Имею ли я право на дополнительный отпуск ( у меня двое неполнолетних детей), если мой основной отпуск составляет 56 календарных дней?

ЗУ "Об отпусках", ст. 20:
Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 цього Закону, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.

Можливо я повторююсь, але в тих же листах Мінпраці наголошує, що для надання соціальної відпустки одинокій матері важливий саме факт виховання дитини, а факт матеріального утримання в даному випадку значення немає. Також згідно кримінально - виконавчого законодавства соціально - виховна робота з засудженими до позбавлення волі проводиться саме персоналом органів і установ виконання покарань.:smls13: