Аналогичный вопрос уже обсуждали
http://forum.hrliga.com/showthread.p...576#post215576

Но ответ советовали совершенно другой?????

Я видела это обсуждение, но остаюсь при своем мнении. Вот на каком основании:
1. КЗоТ Украины остался в прежней редакции (т.е. - увольнение в связи с призывом на срочную службу);
2. КЗоТ ст. 119 содержит норму, согласно которой рабочее место и средний заработок сохраняются за лицами, призванными на воинскую службу "по призыву на время мобилизации" на основании Указа Президента №15/2015 от 20.01.2015 (а у Вас, вы сами пишете, срочник, призванный на основании Указа Президента №88/2015 от 17.02.2015). И в повестках (а они, как Вы понимаете разные) основания для призыва разные.

Большое спасибо за комментарий. Я придерживаюсь такой же точки зрения. И Ваши основания, для меня будут аргументами в спорных ситуациях по данному вопросу.

Спасибо за ответы, есть несколько вопросов:

Где в данной статье есть фраза, которая говорит об увольнении призванных на срочную службу?

Эта же статья содержит норму:

Працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу" і "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Идем к статье 39 закона "Про військовий обов'язок і військову службу":

За громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, місце навчання у навчальному закладі незалежно від підпорядкування та форми власності та незалежно від форми навчання.

Sergo,
не далее как сегодня мы оформили приказ об увольнении сотрудника в связи с призывом на военную службу согласно п.3 ст.36 КЗоТ Украины, которая гласит:

Я рад за Вас, возможно Вы сделали правильно. Я этого не знаю...
Как тогда Вы можете пояснить 119 статью КЗпП Украины?

Мы своих 6-х сотрудников, которых призывают на срочную службу пока оставляем и сохраняем за ними средний заработок. Параллельно приняли решение написать 2 запроса: в Министерство обороны и Министерство социальной политики.

P.S. Позвонили в юридический отдел Министерства обороны. Ответ: Вы что закон не читаете, конечно сохраняем место и заработок. Если не согласны и остались вопросы - обращайтесь письменно.

Я не согласен с этим утверждением.
Аргументы:
1.В стране объявлена мобилизация.
2. Внесены изменения в ст.39 закона "Про військовий обов'язок і військову службу" ("... За громадянами України, які призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток ..." и внесены изменения в ст.119 КЗоТ ("...За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період...").3. И чисто по моральным соображениям - в условиях законодательной неопределенности неправильно увольнять людей, уходящих защищать страну во время войны.

Как тогда Вы можете пояснить 119 статью КЗпП Украины?


Какое отношение имеет ст119 КЗпП Украины к срочной службе?

Спасибо, что Вы затронули такую проблемную тему. Я пока не сталкивалась с призывом в наших "новых" условиях, и соответственно, не задумывалась об этом... Пожалуйста, сообщите нам о результатах Вашей переписки с Министерствами.

Согласна, что с моральной точки зрения те кто нас защищают, имеют право на льготы, з/п и тд. Но причем здесь срочники? Они никакого отношения в войне не имеют. Почему тогда все года срочникам не платили среднюю з/п?? Не лучше ли эти деньги потратить действительно на тех кто сейчас воюет?