Вот из свежеполученного:

Я ХХХХХ ХХХХХ родившися хх.хх.1991г.Закончив в этом году школу ищю постоянное место роботы.
Поступил в ЗНТУ на факультет економики и управления.Я ответвеный, камуникабельный умею работать в команде.
Работал в магазине продовцом.

Про отсутствие запятых я вообще молчу, а вот слово «ответвеный» это шедевр.

а мне из службы безопасности заместитель директора оно прислал сегодня письмо:
"кримЕнал не обнаружен"....
высшее юридическое образование у человека (уместнее, наверное, сказать, что он имеет высшее образование)

У меня иногда складывается впечатление, что ошибки в резюме – это не от безграмотности или опечатки. Я раньше тоже списывала подобное на: ошибся буквой на клавиатуре, на безграмотность, на невнимательность. Но ведь все сталкивались просто с немыслимыми несуразицами в резюме, и разве они не вызывали у вас определенное удивление?
У человека перед глазами лежит, к примеру, диплом, а он сознательно коверкает свою профессию? Вот-вот, «сознательные ошибки», своеобразный «вызов обществу» сродни дореволюционному футуризму. Я встречала немыслимые ошибки, как-будто, специально исковерканные слова, носящие общеупотребительное значение.
Ну, признайтесь, неужели ни у кого не возникало подобных ощущений? Ведь резюме тоже можно разделить на определенные возрастные категории: соискатель после тридцать все же серьезнее отнесется к своему СИВИ, а молодые ерничают, «понтуются», мол, берите меня таким, каков я есть. dont know
И вот примеры:камуникабельный, крименал, лаяльный, и т.д.и т.п.Ряд продолжите сами

Когда я в тексте, написанном психологом, читаю "дипресия", то точно знаю, что это не психолог, хотя, возможно, он получил такой диплом...

Если это правда, то тем более такие НЕ годятся ни на какие позиции изначально. Человек не мотивирован на достижения, на развитие. а только на "погонять понты"... Для этого не на работу нужно устраиваться.

На самом деле, hr3, мне кажется, это простая рационализация. Потому что камуникабельный, крименал, лаяльный - это не ерничание, а банальная безграмотность...

да, Владимир, к сожалению, получивших диплом слишком много.
наверняка предпосылки этому процессу были в неграмотности (нежелании учиться со школьной скамьи и до последноего) + уверенность в том, что кто-то решит судьбу (диплом, трудоустройство и т.п.) не взирая на грамотность, наличие специальных знаний и т.д.

А вот еще перл сегодня получила:
"Добрый день если понадобится ответственный человек в Симферополе,35 лет,которому совершенно надоела его работа(да и как не надоесть за 20 лет... ), который может гарантированно стабильно работать за стабильную же возможность завтра вкусно поесть и в свое удовольствие провести свободное время и с перспективой на послезавтра - звоните : 8050 ХХХХХХХХ
1974 года рождения
образование среднее
место работы - з-д ХХХХХХ в августе - почетный ветеран завода.
вод. удостоверение кат. А,В с 1994 г.
3 года проработал по совместительству - обеспечение материалами и инструментом ЧП
попробовал региональным представителем - жуть.
служил.
не дурак.
компьютер - да.
в социальных сетях - не состоял.
дочка.
срочно требуются новые впечатления!

Мне кажется, еще одним объяснением, почему люди (по крайней мере, молодые...) перестали элементарно обращать внимание на то, как они составляют резюме, является привычка, полученная при общении в разного рода чатах... Когда я начала общаться в Скайпе, Яху, Аське со своими коллегами, первое время ужасалась на повальную безграмотность, невнимательность и просто "пофигизм" (какая разница, как писать? И так догадаются...) Даже пыталась аккуратненько так исправлять или показывать пример своей грамотной речи, а потом поняла - всех не переучишь... Да и в этой расслабленности - своя фишка. Т.е. я понимаю эту фишку, но принять никак не могу (тем более в резюме!)! И ловлю себя на том, что проверяю на грамотность все документы, попадающие ко мне, включая электронные письма...
Очень поддерживаю тех менеджеров, которые все еще не опустили руки и пытаются бороться за красивый, правильный язык (русский, украинский - лишь бы грамотный!)... Эх, все бы так!..

Важна ли грамотность для соискателя?

Я думаю, что грамотность важна всегда и везде, и не только для соискателя!
Для любого уважающего себя человека грамотность просто необходима.

И неважно, кем он работает: директором или рядовым работником.

В школу ходили все, книги для всех доступны, читать умеют все.

Заздалегідь прошу вибачення за таке велике повідомлення :innocent:.
Але як би ви зреагували на такий додаток до резюме:


"Введу спочатку в специфіку бізнесу…
Кантора, яка займається гуртовим (та й не тільки) продажем автозапчастин до іномарок. Складається вона на той час з совісного офісу, двохповерхова будівля на ...: 1-ий поверх – склад, кур’єрська, каптьора завгоспа і вєлікалєпна бєсєдка на урочисті події, розташована в тєньку на подвірї. Офіс - це мозговий центр з начальством і всією іншою адміністрацією.

**.200* Сисадмін
День проходив приблизно так:

-9:00 прийти на роботу, причому вчасно, зазор був 15 хвилин запізнення, якшо пізніше… Штраф! Контроль чіткий. Причому сисадміну дійсно треба приходити хочаб 8:45, шоб перевірити доступ в НЕТ(якшо нема – перезавантаження роутера, модема, або неприємна розмова з техпідтримкою провайдера). Друге діло справність сервера 1С, перевірити чи працює, якшо не працює – знайти причину, перезавантажити, або переіндексувати базу. В мої обов’язки входило інструктаж людей (здебільшого касиршу або дівок з бухгалтерії) шодо їхніх ідіотичних пробуксованих проблем в системі. Ше час від часу поступали прозьби провести розхідну накладну.
Ще в мою роботу входило оновлення обладнання (закуп оптимальної апаратури) і утилізація старого брухту. Ну і звичайно щоденні рутинні проблеми з комп’ютерами, про які я згадувати не стану, оскільки все зрозуміло без слів.
Часто їздив до магазинів, яких я нагадаю є два. Ті самі проблеми: 1С, інтернет, принтер, шось не запускається, віруси і теде і тепе…


**.200*
Менеджер з закордонного постачання.
Шеф почувши якось шо я розмовляю Польською, запропонував мені таке підвищення. Я погодився і почав шукати заміну на адмінівське кріслою Так в компанію попав мій хороший друг –Саня .... Я ввів в курс справи Саню і почав приживатися на новій посаді.
На той час коли я сів на менеджера в Польщі був лише один постачальник, який співпрацював з нами, досить потужна кантора в Польщі, яка має склади по всій території країни-сусіда.

Моя задача полягала в наступному:
-зібрати замовлення менеджерів зі збуту, нашого складу і гуртових клієнтів
-віднести звіт директору, шоб дав добро шодо того чи іншого замовлення.
-зважаючи на всі нюанси, я здзвонювався з менеджером якого нам призначили, такий собі С*** М***, і узгоджував з ним факт його прийому листа з файлами.
-за 10хв. Після відправки приходили на мило так звані «відповіді». Тобто два файли які включали слідуюче: позиці які є в наявності, та відповідно позиції яких в наявності на центральному складі немає. Я узгоджував з клієнтами, менеджерами та аналітиками чи є сенс дозамовляти позиції з інших складів, чи лишити в спокої, нехай їде те що є. Здебільшого в наявності були 95% позицій. Всі свої дії я відразу ж звітував директору, йдучи в кабінет з пачкою паперів (відповіді, мій звіт)
-замовлення на ** я робив два рази на тиждень, переважно в Понеділок та Четвер. Тобто я був зайнятий завжди в тій чи іншій мірі.
-частими бували випадки недостач, які я фіксував і повідомляв ** нехай розберуться, недостачі були як-правило через некомпетентність молодих хлопаків які працювали на складі в Польщі. Недостачі або доїжджали наступного разу, або корегувалися фінансово-балансні дані, себто ** нам висів гроші, на шо я мусів зважати при складанні наступного замовлення.
-І далі те саме, два рази на тиждень.
-Час від часу заміняв свого колегу по Українських постачальниках, з чим справлявся без проблем, так як з Поляками більше нюансів, тай суми замовлень були не до порівняння – на Польщу за тиждень їхало в середньому 8-10тис. Євро, в той час як на Українських постачальників фірма тратила 4-6тис. Євро.
-бухгалтерські звірки робив зі Славеком раз на місяць.
-все вербальне спілкування я проводив з Поляками через інтернет, по Скайпу.
-за весь час роботи на цій посаді я спільними зусиллями з директором довели до результату переговори ще з двома «жирними» польськими постачальниками: *** та ---
-паралельно з цією роботою я вспівав дпомагати Сані з адмінівським ремеслом, якшо він не вспівав, чи їхав у відрядження на магазини."