![]() |
Цитата:
Цитата:
:dont know::reverie: Цитата:
Цитата:
|
Якщо йдеться про ст.24 ЗУ "Про відпустки", то за нею виплачується компенсація тільки за невикористану щорічну (основну та додаткову) відпустку та відпустку працівникам, які мають дітей (ст.19). За всі інші види відпусток а також передбачені іншими законами, компенсація не виплачується.
Цитата:
|
Цитата:
Цитата:
|
я понимаю конечно, что все такие правильные и что предписывает Закон, но - когда руководитель подписывает приказ о выплате компенсации за предыдущие года - причем не дополнительных отпусков, а и основных - то никто не пойдет против воли. И налоговая и КРУ за это не накажут, даже проверять не будут отпуска.
|
Цитата:
|
Цитата:
но это почти анриал - зачем будет главбуху строить козни против своего "Покровителя" |
Ось таке роз'яснення знайшла:
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ ЛИСТ від 21.01.2011 р. N 474/12-11 Щодо компенсації за невикористану додаткову відпустку за вислугу років при звільненні з державного органу, звільнення працівників патронатної служби, присвоєння чергового рангу після переведення до іншого органу та інших питань проходження державної служби ... Щодо компенсації за невикористану додаткову відпустку за вислугу років при звільненні з державного органу У зв'язку з ліквідацією державної установи працівників буде вивільнено у лютому 2011 року відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України. Яким чином слід нараховувати при звільненні компенсацію за невикористану додаткову відпустку за вислугу років у державному органі за 2011 рік - повністю за невикористану відпустку, відповідно до стажу роботи в державному органі, чи пропорційно відпрацьованому у 2011 році часу (тобто аналогічно розрахунку компенсації за невикористану щорічну основну відпустку)? Статтею 1 Закону України "Про відпустки" встановлено, що державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України (КЗпП), іншими законами та нормативно-правовими актами України. Правовідносини, пов'язані з відпустками державних службовців, регулюються Законом України "Про державну службу" та іншими законодавчими актами, які не суперечать цьому Закону. Право державних службовців на додаткову оплачувану відпустку передбачено статтею 35 Закону України "Про державну службу". Порядок і умови надання цієї відпустки регулюються зазначеною статтею Закону та постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.94 N 250. Виникнення у державних службовців права на додаткову оплачувану відпустку та її тривалість знаходяться у прямій залежності від наявності у державного службовця відповідного стажу державної служби. Тому надання додаткової відпустки певної тривалості, а також виплата грошової компенсації за невикористану відпустку при звільненні державного службовця залежить лише від наявності у державного службовця стажу державної служби, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.94 N 250, що дає право на надання вказаної відпустки, а не від відпрацьованого державним службовцем часу у відповідному робочому році. Наприклад, якщо державний службовець у лютому 2011 року звільняється відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП, він не використав щорічну додаткову відпустку за стаж державної служби 25 років, право на яку отримав 10.11.2010, то при звільненні йому має бути виплачено компенсацію за 15 календарних днів цієї відпустки. У разі використання державним службовцем додаткової відпустки за стаж державної служби 25 років у період між 10.11.2010 і датою звільнення, на день звільнення державний службовець не має права на отримання грошової компенсації за неї, оскільки право на наступну таку відпустку він матиме лише після 10.11.2011. |
Цитата:
|
Цитата:
Цитата:
|
Цитата:
и не только по 39 статье, а и по части 3 ст.38 Цитата:
Стаття 44. Вихідна допомога При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку. |
Часовой пояс GMT +3, время: 13:52. |
Powered by vBulletin® Version 3.8.1
Copyright ©2000 - 2025, Jelsoft Enterprises Ltd. Перевод: zCarot
2025 © МЕДІА ГРУПП 2025 © HR LIGA