Доброго дня шановні колеги нещодавно отримала листа з Мінпраці з приводу додаткової соціальної відпустки одинокої матері, дитина якої відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, цетую ...

Про соціальну додаткову відпустку
У Департаменті з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянуто Ваше звернення та повідомляється.
Згідно зі статтею 19 Закону України "Про відпустки" (із змінами, внесеними Законом України від 19 травня 2009 року № 1343-VI) жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).
За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
У наведеному у листі випадку дитина відбуває покарання у виховній колонії.
Відповідно до Кримінально-виконавчого кодексу України з особами, засудженими до позбавлення волі, проводиться соціально-виховна робота спрямована на формування та закріплення в засуджених прагнення до заняття суспільно корисною діяльністю, сумлінного ставлення до праці, дотримання вимог законів та інших прийнятих у суспільстві правил поведінки, підвищення їх загальноосвітнього і культурного рівнів.
Враховуючи вищезазначене та те, що соціальна додаткова відпустка, передбачена статтею 19 Закону України "Про відпустки", надається вищезазначеним працівникам з метою створення сприятливих умов для відпочинку та виховання дітей, розлучена жінка, у якої дитина відбуває покарання у виховній колонії, права на таку відпустку не має.

Заступник директора Департаменту В. Мостовий

289-00-14 Коркушко


Шановні колеги щиро всім дякую за допомогу, дякую що не залишаєте в скрутну хвилину.

Анечка, я тебе говорила то же самое. Радует, что Минтруда в таких ситуациях придерживаеться линии, заданой ранее в своих письмах. :thumbs up:

Думаю в даному випадку учні цього ліцею мають певні канікули (вихідні дні), тому жінці може бути надано відпустку для виховання та перебування разом з дитиною.

Я бы по аналогии со ст. 20 ЗУ "Об отпусках":smls13:
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні.
не предоставлял, ссылаясь именно на государственное содержание ...:reverie:

Але ж у випадку соціальної відпустки, Мінпраці пояснює, що при її наданні не враховується факт матеріального утримання.:redface:

Такая же работа проводится и в лицее,
точно так же лицеисты находятся на государственном обеспечении...

Точку в споре так же точно, как и в случае с осужденным сыном,
может поставить конкретный ответ из Минтруда !

Все ж таки це різні випадки. Додаткова відпустка надається матері, щоб вона мала можливість побільше поспілкуватися з дитиною, позитивно вплинути на її фізичний і духовний розвиток. Якщо дитину засуджено, вважається, що мати не впоралася з цим своїм завданням. А якщо дитина навчається у ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою, то це "зовсім інша справа" :)

Любое письмо - даже если это ответ из Минтруда - это всего лишь письмо, всего лишь точка зрения человека это письмо подписавшего. Не надо возлагать на "конкретный ответ из Минтруда" прям такие уж надежды.
Особенно с учетом последних веяний:

Так то воно так, але це позиція офіційної особи, яка призначена на посаду і має певні повноваження та несе відповідальність за все сказане (написане).

То було б ідеально, але, на жаль, часто від різних посадових осіб одного й того самого відомства надходять листи з протилежними висновками

+1. К тому же, если дойдет дело до суда с минтруда, то нужно иметь оригинал письма, а не распечатанную копию с интернета.

Но трактовать закон "Об отпусках" и давать разъяснения по нему имеет право только Минтруда...:dont know:
(см. то же самое письмо Минюста:read:)

Тогда зачем мы их ждём ?
Зачем просим (а иногда и умоляем) ответить на конкретный вопрос ??
Зачем руководствуемся ими в работе ???
Зачем вообще тогда Минтруда ????

не мы, а Вы :)

Вы руководствуетесь в работе письмами????? И правда, ЗАЧЕМ?
Мы иногда ищем в них подсказки :)
В работе мы руководствуемся лишь Законами и нормативными актами, прошедшими регистрацию в Минюсте.
Кстати, именно этого и требуют инспекторы из Госнадзортруда

Ну это Вы загнули. А кто же законы разрабатывать будет?
Нам Минтруда очень даже нужно (не знаю, как Вам :) )
А Вы думали, что они там собрались, чтобы письма писать?

Это Вы меня лихо поддели (процитировали) !!!
:good: :thumbs up::good:

А вот кто может помочь решить такой казус:
КЗоТ, ст. 127:
Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу:
...
2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки.

ЗУ "Об отпусках", ст. 22
Стаття 22. Відрахування із заробітної плати за час відпустки
У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Так таки ДА удерживать или таки МОЖЕТ НЕ ?
Первый говорит - можете, а второй говорит - удерживайте !
Вот загадка ...:reverie:
И кто, кроме Минтруда, нам её разгадает ?

нет противоречий.

Просто в КЗоТ сказано, что "відрахування можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу".

Вы не всю мысль выделили. Имеется в виду, что для этого необходимо и достаточно просто издать приказ по предприятию.

Другое дело, что иногда случается, что причитающейся работнику зарплаты недостаточно для покрытия задолженности, тогда выходов — три: списать, предложить работнику внести деньги в кассу или подать на него в суд.

Приказ - это само собой, это понятно !

Противоречие именно в том, что
КЗоТ оставляет это на рассмотрение работодателя (можуть провадитись),
а ЗУ "Об отпусках" требует (провадить відрахування) без альтернативы...:reverie:

Вы невнимательно прочли мое предыдущее сообщение - я именно об этом говорила, что Вы не на том слове акцентируете свое (и коллег) внимание

Но я-то вижу противоречие именно в этом:
один закон (точнее - Кодекс) позволяет выбирать (удерживать или нет),
а другой - требует удерживать (адназначна!, как говорит известный Российский политик)!!!

нет, не позволяет выбирать, а говорит о том, что делать это можно посредством издания приказа :)

Все, я выхожу из спора :)
Тяжелый случай

Кто ещё не понял содержание ст. 127 КЗоТ?
(и противоречия со ст. 22 ЗУ "Об отпусках")

Тогда привожу комментарий к ст. 127 КЗоТ
(И.Н. Пахомов, издание 2001 г.):
1. Статья 127 КЗоТ Украины предусматривает те удержания из заработной платы, которые производятся по распоряжению собственника или уполномоченного им органа. Сюда не входят удержания, которые осуществляются для государства, — налоги, взносы в Пенсионный фонд и иные социальные фонды, штрафы. Кроме того, удержания из зарплаты могут производиться в целях обеспечения выполнения обязательств работников-граждан перед третьими лицами (алименты и иные выплаты по исполнительным документам). Статья 127 КЗоТ на эти случаи не распространяется.
2. Собственник не вправе проводить удержания из заработной платы, если для этого нет оснований, предусмотренных законодательством. Часть первая статьи 127 КЗоТ допускает возможность (а не обязательность - прим. А. А.) удержаний с заработной платы только в случаях, предусмотренных законодательством.
3. Исчерпывающий перечень оснований содержит часть вторая данной статьи, которые дают собственнику право (а не обязанность - прим. А. А.) проводить удержания из заработной платы для погашения задолженности работника перед предприятием, с которым он пребывает в трудовых отношениях. Удержания при этом осуществляются путем издания приказа (распоряжения) собственника или уполномоченного им органа.

У меня что-то с глазами или с пониманием русского языка вообще ?:dont know:
Или не только у меня ?.. :reverie:
Или не у меня ?..:roll:

Не переживайте Вы так! Как раз с глазами у Вас все в порядке.

Но меня смущает другое, почему и зачем Вы настолько доверяете автору этого комментария? Кто такой этот И. Н. Пахомов? Вы с ним лично знакомы? Чем он заслужил Ваше доверие? Почему Вы, вместо того, чтобы подумать самому, слепо идете по проторенной кем-то дорожке? Ведь так можно и за Иваном Сусаниным пойти :)

Из всех комментариев к Кодексу законов о труде я смотрела комментарий 1973 года (очень интересное издание) и 8-е издание комментария под редакцией Ротаня. Просто просматривала, любопытно было. Но не пользовалась. Я просто умею читать законы

Что касается задолженности по заработной плате, то ее удержание невозможно вменить в обязанность работодателю, поскольку иногда случается так (я писала об этом в одном из предыдущих постов), что просто не из чего удерживать и работодателю проще списать эту сумму, чем возиться с ней: из-за 100 и даже 1000 грн в суд не пойдешь, себе дороже

Спустя пару минут:
Еще раз перечитала Ваш пост. Оказывается, даже у этого Пахомова абсолютно правильное видение. Зря я на него наехала. Вся проблема в Вашем трактовании. Вы не там делаете "паузы" при прочтении предложения. Только и всего

Смущаться за меня так сильно не надо !:bow:

А вот подумать о незыблемости своего мнения стоило бы...:reverie:
Извините меня, конечно, :redface::redface::redface: но почему я должен доверять Вашему прочтению ???

Вообще-то предыстория этого вопроса такова:
сначала мой бухгалетр указала мне на обязательность удержания согласно ст. 22 ЗУ "Об отпусках",
на что я ей привёл ст. 127 КЗоТ, согласно которой удержание может производиться...
Я ещё раз внимательно прочёл обе статьи и обнаружил ... нестыковку. Поэтому и вынес вопрос на обсуждение форума.

Кстати, если Вы заметили:pilot:, ссылку на комментарий к КЗоТ я привёл в последнюю очередь...
И то, только как пример прочтения ст. 127 именно в том ключе, о котором я говорил в самом первом своём посте,
т.е. как доказательство того, что прочитать эту статью можно не только так, как советуете Вы, а и так, как понимаю её я.

Что касается "задолженности по заработной плате, то её удержание" действительно нельзя НЕ "вменить в обязанность работодателю"...:reverie:

Боже избави!!!! Вы мне ничего не должны.
Весь мой предыдущий пост был посвящен тому, что Вы имеете право доверять своему мнению и не обязательно идти за кем-то :)

Нет, НЕЛЬЗЯ ВМЕНИТЬ В ОБЯЗАННОСТЬ, иначе, если не из чего будет удерживать, то работодатель будет виноват. А это не есть правильно. У работодателя все-таки должна оставаться возможность просто списать эту сумму

1. Рассказав предысторию, я хотел подчеркнуть, что вопрос появился не ПОСЛЕ прочтения комментария к КЗоТ, а ПЕРЕД ним...

2. К сожалению, вынужден констатировать, что Вы и свой-то пост не можете прочитать внимательно, а берётесь судить о правильности прочтения статей законов другими.
"Задолженность по заработной плате" может возникнуть только у работодателя, т.к. работодатель выплачивает её работнику.
Я попытался указать Вам на некорректное написание фразы
(смысл которой я-то как раз понял... надеюсь:reverie:),
но Вы в следующем посте продолжаете настаивать на своей "правоте"...

Мне кажется, это было бы мудро.

И давайте дождёмся и послушаем (почитаем) мнения коллег,
а не только свои собственные (уже достаточно полно высказанные).

Зря надеетесь. Смысл фразы и в этот раз, к сожалению, не покорился Вам :)

Из КЗпП:
Насчет мудрости согласна. Надо было давно остановиться. Просто жаль людей. Судя по количеству Ваших постов, многим из них приходится довольствоваться лишь Вашим видением "эксперта".
Спасибо за понимание. Ad'ju

1. Вам, к сожалению, не покоряется смысл даже Ваших фраз:
"задолженность по заработной плате" - это отнюдь не "відрахування із заробітної плати"...:nea:
(и не только из-за языка написания) !!!

Задолженность - подлежащие уплате, но еще не уплаченные денежные суммы.(http://dic.academic.ru/dic.nsf/anticris/71714)

Про Відрахування із заробітної плати можно почитать здесь:
http://www.dtkt.com.ua/show/3cid01376.html

Поэтому и трудно Вас понять обычному человеку...:dont know:

2. Участников форума жалеть тоже не надо !
Им, думаю, интересно следить за нашим спором - хочется же всё-таки узнать, кто из нас ближе к истине !

3. В данном случае Ваша благодарность бесполезна: понимания-то так и нет... :nea:

И последнее: несмотря на то, что Вы уже попрощались
(или я опять Вас неправильно понял ???) -
подождём всё-таки мнения других участников форума.:bow:

Ув. пользователь i_love_hr!
Призываю Вас (пока на словах) ознакомиться с Правилами форума!
На форуме Вы не новичок и непростительно Ваше отношение к уважаемым специалистам своего дела, экспертом которого является коллега Анатоль!

Мой совет на будущее: чтобы не "довольствоваться" ничьим вИдением вопроса, идите в платную юридическую консультацию и получайте там ответ, на Ваш взгляд, кажущийся более профессиональным!

Недопустимо такое Ваше отношение к профессионалам, которые стараются Вам помочь, причем абсолютно на голом альтруизме!

Даю Вам время на раздумье!

Это Вы о чем? Я разве просила Анатолю о помощи? И кто Вы собственно такая, Мотя, чтобы таким вот тоном со мной общаться? Не перегибаете ли?

Мотя, а Вы можете приоткрыть свое лицо? Кто Вы мужчина или женщина? Кем работаете? Как к Вам можно обратиться?

Мда-а-а...:reverie:
У меня нет слов!
Да и желания, чтоб начинать обучение на тему "Правила поведения в обществе" и "Правила этикета".
И заставить читать "Правила форума" тоже не могу.

Как говорится, все происходит на добровольных началах.

Что скажете, уважаемые коллеги?

Ув. i_love_hr!

К сожаленью, Вы все-таки не хотите читать Правила форума.
Не знаю, то ли принципиально, то ли назло кому-то, то ли текст слишком большой...:dont know:
Но!
Со своим Уставом в монастырь не ходят, а придерживаются тех правил и линий поведения, куда пришли или где уже находитесь.

К сожалению, я не могу и не имею права Вас воспитывать и не могу рассказывать святые истины...

Не могу донести, если Вы не хотите сами этого понять: помощь может заключаться не только в ответе на прямо поставленный вопрос, а еще и в том, чтобы помочь правильно увидеть этот вопрос всем дискутирующим.
Ведь все мы, а не только топикстартеры, в процессе дискуссий, сами учимся и дополняем друг друга и в этом ничего нет страшного или обидного.

Ну вот, опять я Вас, i_love_hr, неправильно понял...:dont know:
Вроде попрощались...

Кстати, меня зовут Анатолий (м. р., ед. ч.) :bow:
Это можно прочитать в подписи к любому моему посту.

А Вы можете ?
А то неудобно как-то - который раз вступаем в спор,
а общение - как с маской...:reverie:

Коллеги!
Давайте уважать друг-друга и мнение друг друга и быть максимально вежливы и корректны с друг другом, как того требуют правила форума.
i_love_hr, убедительно Вас прошу соблюдать правила форума и не переходить в своих постах на личности.

Заранее спасибо за понимание!

Я в шоці! Ви ж наче адекватна людина, не перший день на форумі, а пишете такі речі!!!
Кількість постів Анатолія - це кількість хвилин доброго настрою, професійного задоволення і людської вдячності. Шкода, що Ви сприймаєте це по-іншому.
А людей не шкодуйте, це буває принизливо, краще СПІВПЕРЕЖИВАЙТЕ, і Вам точно це повернеться сторицею.
Завжди Ваша я, але якщо будете озвучувати подібні речі - заблокую. Вибачте.

Ну вот, праздники прошли; все зарядились позитивом (в т.ч. свежим воздухом и свежими мыслями:good:)!

Поэтому позволю себе продолжить...
На этот раз я всё-таки нашёл в электронном виде достаточно авторитетное издание:
http://apelyacia.org.ua/node/10

Читаем комментарий к ст. 127:
18. Власнику або уповноваженому ним органу надано право провадити відрахування із заробітної плати працівника для покриття його заборгованості перед підприємством, установою, організацією. Захист прав громадян на справедливу винагороду за працю та можливість вільно розпоряджатись своєю власністю забезпечується шляхом встановлення у коментованій статті чіткого переліку випадків таких відрахувань та ряду умов, за яких вони здійснюються.
Проведення відрахувань із заробітної плати на користь роботодавця за його рішенням передбачено у випадках: повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; повернення зайвих сум, виплачених внаслідок лічильних помилок; погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення в іншу місцевість; повернення коштів, виданих на господарські потреби. При цьому до лічильних помилок слід відносити «неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо» (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 p.). Однак не вважається лічильною помилкою не пов'язане з обчисленнями неправильне застосування закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору.
Такі відрахування за наказом (розпорядженням) власника (уповноваженого ним органу) можливі тільки протягом місячного терміну з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, дня виплати неправильно обчисленої суми і тільки за умови, що працівник не оспорює підстав і розмірів відрахування.
У разі пропуску зазначеного строку та (або) за наявності заперечень з боку працівника проти цих відрахувань погашення заборгованості здійснюється тільки в судовому порядку. Відповідно до роз'яснень вищеназваного Пленуму Верховного Суду України у цих випадках застосовуються правила ч. З ст. 233 цього Кодексу, що передбачають однорічний термін для звернення до суду власника або уповноваженого ним органу, вищого за підлеглістю органу та прокурора із вимогами про стягнення із працівника не повернених ним сум.
19. Працівнику надаються щорічні відпустки за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (ст. 75 Кодексу законів про працю України, ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 p.). Такі відпустки можуть використовуватись працівниками протягом робочого року, за який вони передбачені, тобто до його закінчення. Тому при звільненні працівника до закінчення робочого року, в рахунок якого він уже одержав відпустку, власникові (уповноваженому ним органу) надано право здійснювати відрахування за невідпрацьовані дні відпустки. Обчислення заробітної плати для оплати часу щорічних відпусток здійснюється за правилами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 р.
Проте відрахування за невідпрацьовані дні відпустки не провадяться, якщо працівника звільнено з таких підстав: призову або прийняття на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу; переведення працівника за його згодою на інше підприємство або переходу на виборну посаду у випадках, передбачених законами України; відмови працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмови від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці; проведення змін в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників; виявлення невідповідності працівника обійманій посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи; нез'явлення на роботу понад чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні; поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; направлення на навчання; виходу на пенсію; в разі смерті працівника (ст. 22 Закону України «Про відпустки»). Зазначений перелік випадків, коли відрахування при звільненні не провадяться, дещо ширший за викладений у ст. 127 цього Кодексу. Разом з тим саме цією спеціальною нормою слід керуватись, оскільки вона розширює (а не звужує у порівнянні із загальними нормами) зміст і обсяг наданих громадянам прав (ст. 22 Конституції України).
У разі виникнення спору щодо повернення заборгованості роботодавець може звернутись до суду у порядку, передбаченому ч. З ст. 233 цього Кодексу.

Люди! По новому законодательству, которое вступило в силу 01.01.2010, если я работаю в школе, разведена и у меня двое детей (11 лет и 4 года) на сколько дополнительных дней отпуска я имею право? На 10 или 17? Разные юристы говорят по-разному. А с нашей бухгалтершей надо только ЗНАТЬ ВСЕ ТОЧНО иначе ничего не добьешься! Пожалуйста, помогите разобраться! :dont know:Заранее благодарна :bow:

Батько дітей приймає участь у вихованні і утриманні дітей (аліменти?)? Тоді Ви маєте право на 10 дн. такої відпустки як жінка, яка працює і має двох неповнолітніх дітей.

У меня дети от разных отцов. Один платит алименты (на 4-хлетнего ребенка) а второй - нет.

Ознайомтесь ось з цим листом:
http://hrliga.com/index.php?module=n...op=view&id=229
Тут складність у чому? Потрібно довести, що Ви одинока мати і батько не бере участі у вихованні дитини. Тоді б Ви могли претендувати на 17 днів відпустки за двома підставами: як одинока мати і як жінка, яка працює і виховує двох дітей.

Это цитата из того письма

Тут ведь не сказано ничего про отца! Вот и мне юрист объяснил, что, поскольку я разведена и имею двоих детей то мне должно быть 17 дней отпуска. Или я уже просто ничего не понимаю

1. Жінка, яка має двох і більше дітей до 15 років - за цією підставою Ви однозначно маєте 10 днів відпустки.
2. Одинока мати - це потрібно довести. Доведете - тоді за двома підставами 17 дн.
А до чого тут розлучена? Прочитайте ще раз уважно Лист, особливо де мова йде про одиноку матір.

Я думаю, оснований в данном случае всё-таки два:
- одинокая мать (есть свидетельства о разводах),
- работающая женщина, имеющая двоих детей до 15 лет...
Поэтому - 17 дней.

Вот у меня случай посложнее:
женщина имеет двоих детей от разных мужей:
первый ребёнок (16-й год) - от бывшего мужа, с которым она в разводе,
второй (7 лет) - от нынешнего мужа, который не усыновил старшего ребёнка...:dont know:

В прошлые годы я ей предоставлял отпуск как матери двух детей до 15 лет без проблем, теперь она хочет доказать, что имеет статус одинокой матери, ссылаясь на вышеупомянутое письмо:
Це означає, що для встановлення права на додаткову відпустку має застосовуватись таке визначення одинокої матері: жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері; вдова; жінка, яка виховує дитину без батька (в тому числі і розлучена жінка, яка сама виховує дитину, якщо батько не проживає разом з дитиною та відсутні інші докази його участі у вихованні дитини, і за цих самих умов жінка, яка вийшла заміж, але її дитина новим чоловіком не всиновлена).

Какой-то абсурд получается: она же ЗАМУЖЕМ, значит, уже не одинока !..:reverie::reverie::reverie: