Ай эм сорри... с циганами общался...;) Приношу извинения
А если по юридически... в строительной компании работали?:redface:
Если "да" и всегда все по-закону...
Значит либо в иностранной:lol: либо в "КАН":thumbs up: (но это была уже шутка) :rofl:

Це добре, дуже добре, тоді підходимо конкретно до питань, які цікавлять:
1) для чого взагалі укладати письмовий договір і дотримуватись при цьому вимог переліку (а це штат. + труд.книжка), якщо можна на того самого бухгалтера, якого в переліку немає, повісити 100500кг металобрухту? Документальний облік при цьому абсолютно такий самий - що МВО по договору, що бух. буде передавати/отримувати по М-11;
2) Суди. Чому у разі, коли фактично укладений договір про матеріальну відповідальність є нікчемним (як правило, не точно / не правильно вказано посаду) суддя "з'їжджає" на ст.133 (обмежена мат. відпов.), якщо можна "з'їхати" на пункт нижче тієї самої 134 статті та таким чином підтримати позовні вимоги, а рівно утримати всю вартість завданої підприємству шкоди?

Ув. Мальборо!
Прочтите темы, касаемые материальной ответственности на нашем форуме.
Или Вы хотите опять пережевывать тему, которую уже миллион раз пережевали и проглотили?
А кто не успел проглотить - очки в руки, комп перед носом - и читайте!:read:
Обратитесь еще раз к Правилам форума: читайте уже обговоренные темы!

Ув. Мотя, прочитав цю тему з самого початку.
[отмодерировано]
По темі: по першому моєму питанню, схоже що М-11 не "прокатить" - робота буха не пов'язана зі зберіганням, обробкою, використанням у процесі виконання обов'язків ТМЦ, враховуючи це та той факт, що отримано цінності не за довіреністю (глава 17 ЦКУ та Інструкція мін.фіну за наказом №99) - нести відповідальність він буде по ст.132
А от по другому питанню взагалі нічого:dont know: Якщо знаєте відповідь - підкажіть:reverie:

Ничего, бывает...
Я и сейчас работаю в строительной компании, и, поверьте, пока с этим проблем не возникало :)
Бухгалтер не связан непосредственно с хранением ТМЦ, поэтому не вижу смысла вешать на него полтораста тонн металлолома - он их, как говорится, ни украсть, ни покараулить никак не сможет :)
Я не судья, и никогда им не был, и ход мыслей судей мне неясен, а потому мне несколько затруднительно ответить на этот вопрос...
Но мое мнение в данном случае таково: если бы изначально шла речь о 134 статье, и в материалах дела имелась бы информация (объяснительные записки, материалы служебного расследования), неоспоримо свидетельствующая о том, что имущество и другие ценности были получены непосредственно работником под отчет по разовой доверенности или по другим разовым документам, и ущерб причинен по вине работника, то судье намного сложнее было бы "з'їхати" на ст.133 касательно ограниченной материальной ответственности и пришлось бы поневоле принимать какое-то решение.
А так у судьи развязаны руки: вы, к примеру, обвиняете бухгалтера или прораба в недостаче 100500 тонн металлолома, мотивируя тем, что с ними заключен договор о полной материальной ответственности, и предоставляете суду вместо доказательств того, что имущество и другие ценности были получены непосредственно работником под отчет по разовой доверенности или по другим разовым документам, договор о полной материальной ответственности, заключенный противозаконно, вот судья и опровергает ваши доводы основываясь на том, что эти должности отсутствуют в перечне лиц, с которыми могут заключаться договора о полной материальной ответственности, но, поскольку ущерб все же есть, и надо как-то отреагировать и виновных как попало наказать, вот судья и выносит решение на основании ст.133...
А почему бухгалтер вообще должен отвечать за недостачу? Он только оформляет документы, но не выдает, и не получает ТМЦ - так какой с него спрос за недостачу?! Если неправильно оформил документы - это другое дело, но и статья другая - халатность либо должностной подлог - в зависимости от наличия умысла и от того, что именно неправильно он сделал.
А за недостачу пусть отвечает тот, кто принял, и не пересчитал, что именно он принял и сколько, или принял, но не обеспечил хранение и свалил все в кучу под забором, а утром все куда-то делось...

Потому, что ув. Мальборо "плавает" в вопросе о МО.;)
Угу...:yes:Т.е. МОЛ. Коим бух являться никак не может.:dntknw:

Питання було умовне - Ви ж підходите до нього з точки зору логіки і здорового глузду, я Вас розумію і підтримую, проте "теоретично" можна таке робити:scare:
Як бухгалтер підтримую:good: Але давайте абстрагуємось таки від конкретно обліковців:dont know:
Щодо судів. Є такий мадригал читачам ВСУ, бажаючі можуть пошукати оригінал постанови, це не складно:
Не зустрів жодного рішення, де була б така "перекваліфікація" :?
По другій половині - т.е. Ви хочете сказати, що в таких випадках договір про мат.відповідальність взагалі треба порвать и сжечь заховати подалі?

Естественно - несложно:lol:...особенно, если учесть то, что мы тут его прочли миллион раз и обсудили разов 2 миллиона...;)

А вы еще прочтите написанное:
Вот где собака порылась - "суд, розглядаючи справи....п.1 ст. 134"!
А я вам рекомендовал писать исковое заявление в суд таким образом, чтобы "суд розглядав справи" на основании п.2 ст. 134!

Именно это я и хотел сказать, потому что наличие такого договора свидетельствует о том, что на предприятии процветает правовой нигилизм и напрочь отсутствует законность, и прямо подтверждает то, что вы, заключая этот договор, нарушили закон, и теперь на этом основании пытаетесь привлечь кого-то к материальной ответственности.
Поэтому вполне логично, что суд выполняет постанову Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14:
А вот это "якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди" как раз и подразумевает полную мат.ответственность согласно п.2 ст.134!

Ніяких сумнівівІМХО, це емоції, з точки зору п.1 134 однозначно, а п.2 134?В принципі, це флуд і його треба було б відкоректувати:D .. Але так, "плаваю". Оскільки Ви цю тему обговорювали більше разів аніж мені років від роду, то одразу питання які цікавлять, ситуація:
1) Оплачено постачальнику за ТМЦ;
2) Далі згідно інструкції №99 ми виписуємо Васі довіреність на ці ТМЦ. Вася йде до постачальника, ставить підпис на двох оригіналах М-11, і цим засвідчує факт прийняття підзвіт ТМЦ.
3) Вася приносить матеріали, та здає їх разом з М-11 на склад, по факту чого складається М-4 (М-7 в особливих випадках) - це робиться для того, щоб "зняти" підзвіт Васі.
4) Операція придбання повністю закінчена і документально оформлена.
Як показує практика, 95% бухів (думаю, насправді цей відсоток більший) пропускає п.3 і навіть не чула про М-4/М-7 та прибуткує на підставі М-11 постачальника (який в цьому аспекті не буде первинним документом). Це породжує два нюанси, які мене й цікавлять:
- фактично, "підзвіт" не закінчився, і доки матеріали не будуть продані, при чому за підписом Васі в М-11 на продаж (це важливий момент), він несе повну матеріальну відповідальність, так виходить?
- другий нюанс не стосується безпосередньо мат.відповідальності, але цікавий - оскільки операція належним чином не оформлена, т.е. прибуткувати юр.особа нічого не могла, то ці ТМЦ не мають собівартості + отримані безоплатно:good:
На останній можете не відповідати, якщо спеціалізуєтесь тільки на кадровій справі