Керівники - це самі звичайні люди. На превеликий жаль, не завжди посади обіймають саме ті люди, які мають організаторські здібності. Загалом, якщо не влаштовує керівник,то кажуть, шукай іншу роботу, я ж думаю по-іншому. Цей керівник тобі даний долею, він повинен бути в цьому проміжку життя на твоєму шляху, щоб чомусь навчити, можливо навіть для того, щоб на певні речі Ви подивились по-іншому. Тому тримайтесь...

Дуже підтримую Анджеліку в її висловлюванні. Кожний "складний" для нас керівник - це випробування, це досвід, який ми отримуємо у спілкуванні, у знаходженні спільної мови для досягнення загальної цілі, поставленої у роботі. Якщо подолаете, знайдете порозуміння, то подальші моменти у роботі будуть здаватися не такими страшними, як на перший погляд.

в общем согласна с предыдущими ораторами, но тема то о другом!!!!
никто не превозносит и не умаляет достоинств того или иного человека. здесь мы делимся всякими вещами, которые нас в свое время удивили.

Предлагаю mos, Анджелика, и им похожим, для которых "керівник тобі даний долею, він повинен бути в цьому проміжку життя на твоєму шляху, щоб чомусь навчити, можливо навіть для того, щоб на певні речі Ви подивились по-іншому,.....випробування, це досвід, який ми отримуємо у спілкуванні, у знаходженні спільної мови для досягнення загальної цілі, поставленої у роботі" итп взглядами создать сообщество в духе "НR-мазохизм"
:dobri:

Зарані вибачаюся, АЛЕ! У Вас, Дэйс, як я подивлюся, язик без кісток (читала Вас у різних темах)... Вчіться поважати думку інших людей, відмінну від Вашої ...
Скільки людей - стільки й думок ...Якщо не згодні, майте повагу до себе і опонентів!

Рискую быть побитой вместе с Дайс:dont know: Жаль себя бедненькую ...
Развлекаюсь нынче над книгой о ролях руководителей и подчиненных - в смысле пишу ее. И у меня в классификации вот так вот беззастенчиво фигурируют термины "садисты" и "мазохисты". Че тут расшаркиваться, если все мы в разной мере играем и то и другое...
Однозначно, есть случаи, когда человеку приходится работать под садистом и выбора нет. Например:
- молодой, спасибо хоть тут взяли, первая запись
- распределение - не сбежишь
- диссертация - сбегу, но после защиты
- масенький городок - некуда бежать...
- кризис, можно не найти сейчас

Остальные :redface: работающие под садистами - мазохисты.
mos, у меня специфика такая - вижу много разных людей из разных компаний (городов, стран) и слушаю их истории, а еще вопросы задаю. И ужасаюсь намного чаще, чем хотелось бы:sorry2:
Ладно, есть люди, которым в самом деле нравится, когда их оскорбляют или нравится жалеть себя и жаловаться...
Так ведь сколько тех, кто гробит свою единственную жизнь на то, чтобы годами, а то и десятилетиями учиться, работая под садистом ... Чему? Нет, они не учатся , так как тот, кто учится, потом берет результаты (знания, выводы, понимание себя и других) и идет в место , которое ему в кайф.И делает это быстро. Они же так живут свою жизнь. На вопрос "почему?" отвечают типа Вашего "керівник тобі даний долею", а также, что они никому не нужны, работы нет, все фигня и бог терпел и им велел. Это не в селе, где из мест работы сельсовет да сторожем, а в Киеве :dont know:
Мазохисты? Думаю, что дураки.

А мне всё-таки кажется, что смысл тут иной:reverie::
"потом берет результаты (знания, выводы, понимание себя и других) и идет в место , которое ему в кайф"...:good:
Ну не в кайф, так хоть получше.

Если неправ, прошу mos и Анджелику меня поправить и уточнить:bow:

P.S. Лично я делал для себя хоть какие-то выводы с каждого предыдущего места работы и, честно говоря, благодарен своим бывшим шефам - и за хорошее:good: и за плохое тоже (теперь знаю, как себя вести с такими, если ещё раз придётся:superstition:...)

Анатолий, я-то с Вами как согласна:good: Если бы не 2 моих руководителя, от которых я не могла уйти почти 10 лет, с которыми пришлось учиться противостоянию психологическому давлению, манипуляциям, просто тупости хамской, чтобы просто выжить и сохранять самоуважение ежечасно, я бы сейчас вряд ли вела бы тренинги по моим тематикам. :lol:
Благодарна ли я им? Вряд ли... А вот себе - однозначно:boast: Тем людям, которые помогали мне тем или иным образом, уча меня прямо или косвенно - низкий поклон:bow:

На моєму професійному шляху були різні керівники. Були такі, які вчили, саме вчили читати Закон; були й такі, які говорили "хто Вам дозволяє думати?"; були такі, які (прошу вибачення) говорили "б.. законница". Різні люди. Була свідком як прекрасні люди, займаючи певні шаблі кар'єрних сходів, ставали огидними. Змінити роботу, тому що поганий керівник - це найлегший вихід із ситуації, але чи найкращий?..
Поряд з тим, якщо завдяки своєму професіоналізму, вмінню спілкуватися з людьми, комунікабельності, Ви зможете виконувати гідно свою роботу, користуватись авторитетом та повагою співробітників і змусите керівника приймати правильні кадрові рішення, тоді Ви самі зрозумієте наскільки потрібна Ваша праця і отримаєте від того насолоду. Це моя особиста думка. Ви можете її не поділяти. Це справа особиста.

Ой, ще яка особиста ... Я поділяю:lol: