Форум сообщества специалистов по управлению персоналом HR-Лига

- Совместители. Переводы. Перемещения (http://forum.hrliga.com/forumdisplay.php?f=65)

- - Запись в трудовую книжку совместителя (http://forum.hrliga.com/showthread.php?t=4820)

Принять на работу "основного" сотрудника.
Записи в ТК Вы делать не обязаны
(т.к. у Вас - не основное место работы)....
А ему терять год-два стажа (когда у него только одно место работы - соместительство) - его право...:dont know:

cумісництво

Я - директор невеличкого Будинку школяра (освіта). у мене є керівник гуртка - сумісник, яку приймав попередній директор. В наказі написано: переведена з основного працівника на працівника за сумісництвом з навантаженням 9 год. (і в трудовій теж - написано моїм попередником, хоча за логікою - це вже мав писати директор, куди працівник пішов на основну роботу). Призначена на основну роботу (директор музею)
начальником культури. Запис з оновної роботи - після запису про переведення (тобто - ще не будучи оформлена на основній роботі, в нас була вже переведена на посаду за сумісництвом(!?) Правда, дати спочатку йде 02.01(переведена), потім 01.01- призначена директором: не за порядком (в трудовій). Вона в мене сумісник, і робила до мене, і продовжує працювати,
мені завжди здавалось, що виправлення мають бути зроблені на основному місці роботи - це перше питання, а друге - як правильно : чи можна було так переводити, чи , може, треба було звільнити з основного місця в нас, і тільки після призначення на основне місце в музей, призначити в нас за сумісництвом? Що робити тепер?

Цитата:

Сообщение от anatol_ua (Сообщение 134138)

Принять на работу "основного" сотрудника.

Оно-то конечно... А что делать при этом с совместителем-то???

Цитата:

Сообщение от olievych (Сообщение 134080)

(инспектор инспекции по труду уверенно сказал, что ст.43/1 КЗоТ (3 часть "... звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником...") не применяется для негосударственных структур, да это вобщем-то и не статья, по которой можно уволить, а лишь перечень случаев, когда не нужно согласие профсоюза.

Да, в ст.43-1 это упоминается как обстоятельство, при котором не нужно согласие профсоюза.
Но это может быть и основанием для прекращения трудового договора согласно ст.7 КЗоТ и Положению о условиях работы по совместительству...

Цитата:

Стаття 7. Особливості регулювання праці деяких категорій
працівників

Особливості регулювання праці осіб, які працюють у районах з
особливими природними географічними і геологічними умовами та
умовами підвищеного ризику для здоров'я, тимчасових і сезонних
працівників, а також працівників, які працюють у фізичних осіб за
трудовими договорами, додаткові (крім передбачених у статтях 37 і
41 цього Кодексу) підстави для припинення трудового договору
деяких категорій працівників за певних умов (порушення
встановлених правил прийняття на роботу та ін.) встановлюються
законодавством.

Цитата:

ПОЛОЖЕННЯ
про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій
...
8. Звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв'язку з особливими умовами та режимом праці без виплати вихідної допомоги.

Но если у Вас не гос.предприятие, то его применять нельзя.

А оснований уволить этого совместителя у вас нет. :dont know:
Разве что можно попросить его "переоформиться" на основное место работы. Но для этого опять таки нужно его уволить по собственному желанию или по соглашению сторон, и потом принять уже не как совместителя.

Все это я как раз знаю, штудировала все нормативные акты.
Предложили человеку перейти на основне место работы - не соглашается:dont know:

Хотя я лично считаю (и такое было в моей практике), что уволить совместителя по причине принятия "основного" работника можно,
предлагаю всё-таки решить вопрос по обоюдному согласию: убеждайте и договаривайтесь на увольнение !!!
(крайние меры - собирать "компромат" - считаю ... крайними)

Цитата:

Сообщение от ctdf (Сообщение 134139)

мені завжди здавалось, що виправлення мають бути зроблені на основному місці роботи - це перше питання,

Згоден !!!
:handshake:

Цитата:

Сообщение от ctdf (Сообщение 134139)

а друге - як правильно : чи можна було так переводити, чи , може, треба було звільнити з основного місця в нас, і тільки після призначення на основне місце в музей, призначити в нас за сумісництвом? Що робити тепер?

Треба було...
А що Ви тепер можете зробити ?
Можна було б виправити (згідно з Інструкцією №58) усі попередні (неправильні) записи...
Але ж це (як Ви правильно написали :good:) - обов'язок кадровика за основним місцем роботи !!!
Та й трудова книжка знаходиться там...

Тому просто порадьте працівникові підійти до ВК за місцем основної роботи і внести відповідні ... корективи, виправлення !

Цитата:

Сообщение от anatol_ua (Сообщение 134239)

Хотя я лично считаю (и такое было в моей практике), что уволить совместителя по причине принятия "основного" работника можно,

Можно, только на гос.предприятии...
Статьей 7 КЗоТ предусмотрены дополнительные основания для прекращения трудового договора для некоторых категорий сотрудников при определенных условиях. В данном случае эти некоторые категории - работники гос.предприятий. :reverie:

Цитата:

Сообщение от Mardge (Сообщение 134277)

Можно, только на гос.предприятии...
Статьей 7 КЗоТ предусмотрены

М-м-м-м..что-то я не нашла в этой статье речи о том, что увольнять совместителя по причине приема основного на его место можно ТОЛЬКО на госпредприятии...:dont know:
А вот здесь, наоборот, прочитала что можно, причем без согласия профкома, причем форма собственности не указана(значит, для всех форм собственности):

Стаття 43-1. Розірвання трудового договору з ініціативи
власника або уповноваженого ним органу без
попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:
звільнення з суміщуваної роботи у зв’язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв’язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;

Что Вы на это скажете?:reverie:

опять-таки покопалась в судебной практике. нашла следующее http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4807953 :

Цитата:

Як передбачено ч.8 ст. 8 ЦПК України , якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права)
Згідно п. 8 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Міністерства праці України , Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43, звільнення з роботи за сумісництвом провадиться з підстав, передбачених законодавством, а також у разі прийняття працівника, який не є сумісником, без виплати вихідної допомоги.

из чего делаем вывод: увольнять по этой статье можно не только с госпредприятий.

В целом же судебная практика по этим вопросам сводится к тому, что суды руководствуются аналогией закона/права, в пользу работодателя

Раз пошел такой разговор, то вот еще:

Цитата:

Справа № 2-149/08 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2008 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Зосименко С.Г.
при секретарі Карпенко В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.
про визнання недійсним наказу про звільнення, стягнення заборгованості по заробітній платі, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Наказом відповідача від 03.04.2007 року № 5 позивачку звільнено з посади за сумісництвом з 05.04.2007 року на підставі ст. 43-1 КЗпП України. Вважає, що наказ відповідача № 5 від 03.04.2007 року є таким, що суперечить чинному законодавству і його повинно бути скасовано, а позивачку поновлено на роботі виконуючого обов'язки директора ДП „Котон” КП ДТФ „Дніпрянка”, оскільки звільнення з роботи за сумісництвом з підстав, зазначених в абзаці 4 частини 1 статті 43-1 КЗпП України допускається тільки щодо сумісників, які працюють на державних підприємствах, в установах, організаціях.
Звільнення сумісників з роботи на підприємствах недержавної форми власності з ініціативи власника має провадитися за згодою виборного органу первинної профспілкової організації, крім випадків, передбачених законом, і тільки за наявності підстав.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала. Суду пояснила, що на відповідачку було покладено виконання обов'язків директора ДП „Котон” за сумісництвом з 09.11.1998 року. На той час позивачка працювала за основним місцем роботи на КП ДТФ „Дніпрянка”. Яке є засновником ДП „Котон”, на посаді голови правління - генерального директора . Після порушення 13.03.2003 року провадження у справі про банкрутство КП ДТФ „Дніпрянка” всі повноваження по управлінню КП ДТФ „Дніпрянка” було покладено на керуючого санацією - ОСОБА_2. 05 квітня 2007 року відповідно до наказу № 5 від 03.04.2007 року керуючий санацією звільнив позивачку з посади директора ДП „Котон” у зв'язку із прийняттям за основним місцем роботи на посаду директора ДП „Котон” іншого працівника, який не є сумісником. Вважає, що звільнення було проведено відповідно до норм діючого законодавства, а саме ст. 43-1 КЗпП України, відповідно до якої розірвання трудового договору з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу провадиться без згоди виборного органу первинної профспілкової організації допускається при звільненні з роботи за сумісництвом у зв'язку із прийняттям на роботу іншого працівника, яки не є сумісником. Крім того, позивачка не є членом профспілкової організації ДП „Котон”. Вважає, що позивачка невірно тлумачить зміст ст. 43-1 КЗпП України, оскільки дана стаття носить загальний характер, тобто її дія розповсюджується на сумісників, які працюють на підприємствах різних форм власності.
.....Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілковогопредставника) допускається у випадку звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством.
Суд не може прийняти до уваги посилання позивачки на те, що її звільнення є незаконним, так як норма даної статті розповсюджується тільки на сумісників, які працюють на державних підприємствах, в установах та організаціях, а звільнення сумісників, які працюють на підприємствах недержавної форми власності має проводитися за згодою виборного органу первинної профспілкової організації тому, що відповідно до ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої незалежності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. ....

Таким чином, судом встановлено, що звільнення позивачки було проведено відповідно до норм чинного законодавства ....

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд вважає можливим віднести їх на рахунок держави. Керуючись ст. ст. 3, 21, 43-1, Кодексу законів про працю України, ст. 19 Закону України „ Про оплету праці” , ст. 35 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", ст. ст. 11, 15, 60, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1відмовити у повному
обсязі.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд шляхом подачі у 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення.

Суддя
С.Г. Зосименко .