СООБЩЕСТВО КАДРОВИКОВ И СПЕЦИАЛИСТОВ ПО УПРАВЛЕНИЮ ПЕРСОНАЛОМ
|
|
|
|
Мотивация персонала Системы материальной и нематериальной мотивации персонала |
|
Опции темы |
08.12.2010, 12:33 | #1 |
Новый участник HR-Лиги
Регистрация: 13.12.2009
Сообщений: 1
Вы сказали Спасибо: 0
Поблагодарили 0 раз(а) в 0 сообщениях
|
Професійна самооцінка
Самооцінка (емоційно-оцінний компонент самосвідомості) — це знання про себе у поєднанні із ставленням до себе. Професійна самооцінка — це зіставлення реального та ідеального «Я»; суб‘єктивне ставлення до результатів управлінської діяльності та своєї позиції у колективі.
В.Абдрахманова визначає самооцінку як рівень розвитку самосвідомості, що проявляється у здатності ставитись до себе критично, співвідносити свої можливості з результатами діяльності відповідно до думки навколишніх та згідно вимог до себе. Л.Бороздіна вважає, що самооцінка забезпечує критичну позицію індивіда щодо себе з точки зору системи цінностей. Р.Берн констатує, що позитивна Я-концепція визначається трьома чинниками: переконаністю у прихильності інших, впевненістю у власних здібностях та почуттям власної значущості. Самооцінка відображає ступінь розвитку почуття самоповаги, відчуття особистої цінності і позитивного самоставлення. Самооцінку співвідносять із мірою впевненості у собі, із «силою Я», що пов‘язана з рівнем розвитку у нього вольових якостей та емоційної стабільності. Структура самооцінки представлена двома компонентами: когнітивним (інтелектуальні операції порівняння себе з іншими людьми, з внутрішніми еталонами) та емоційним. Самооцінка лежить в основі рівня домагань, тобто рівня важкості тих завдань, які людина вважає доступними для себе. Людина співвідносить вибір цілі з самооцінкою якостей, від яких залежить успішність виконання поставленої задачі. Самооцінка — це оцінка свого потенціалу, а рівень домагань — це стереотип тактики цілепокладання, спосіб вибору цілей. Від задоволення рівня домагань у досягненні залежить формування важливого компонента його самосвідомості — самоповаги, що впливає на всі аспекти професійної діяльності та включає задоволеність собою, прийняття себе, почуття власної гідності, позитивне ставлення до себе. Починаючи з класичної роботи Ф.Гоппе, рівень домагань характеризується двома суперечливими тенденціями: з одного боку, підтримувати самооцінку на максимально високому рівні, а з іншого — знижувати свої домагання, щоб уникнути невдачі і тим самим не зашкодити самооцінці. Деякі дослідники (Б.В.Зейгарник, Б.С.Братусь) вважають, що для зрілої особистості характерне уміння розвести ці тенденції у ході діяльності, перш за все за рахунок того, що успішність або неуспішність у конкретній діяльності сприймається саме як конкретний неуспіх, а не крах самооцінки загалом. Професійні домагання – це прагнення досягти певного рівня професійної діяльності. Професіоналу характерна потреба у досягненні, що передбачає розгляд ситуації досягнення як привабливого чинника, реалістичний рівень домагань, впевненість в успіху, готовність до відповідальності, наполегливість, задоволення від виконання завдань, прагнення до розумного ризику. При неадекватно завищеному рівні домагань судження категоричні, виражена орієнтація на власний досвід як основне джерело інформації про інших. Низький рівень домагань зумовлює відмову від прийняття відповідальних рішень. Рівень домагань визначається самооцінкою себе як професіонала у минулому (ретроспективна професійна самооцінка), у теперішньому (актуальна професійна самооцінка) та у майбутньому (потенціальна та ідеальна професійна самооцінка). На професійну самооцінку впливає зміст професійної діяльності, досягнуті у ній результати, а також індивідуальні властивості особистості та важливість якості, котра оцінюється. Професійна самооцінка більш досвідченого працівника базується не тільки на думці, що склалась про нього у даному колективі, а й на попередньому професійному досвіді. Професійна самооцінка є більш надійним показником, що дозволяє прогнозувати зусилля, зроблені працівником, і результати його діяльності у тому випадку, коли похвала не залежить від ефективності діяльності. Працівники з низькою самооцінкою більш схильні до самовиправдання у випадках невдачі, тоді як керівники з високою самооцінкою більш впевнені у своїй цінності як професіонали. Завищена самооцінка веде до зниження результатів роботи співробітників, до формування комплексу власної винятковості. Працівники з високою самооцінкою роблять узагальнюючі висновки щодо власної особистості після досягнення позитивних результатів, а з низькою самооцінкою — після неуспішного виконання завдань. Висока самооцінка дає можливість зосереджуватись у процесі розв‘язання задачі на завданні. Працівники з низькою самооцінкою більш стурбований своїми власними почуттями і очікуваннями невдач та реакцією інших. Низька самооцінка блокує пізнавальну активність людини, спрямовану на самопізнання. Згідно з В.В.Століним, в основі структури самоставлення лежить три виміри: самоповага, аутосимпатія та самоінтерес. На думку Б.Г.Ананьєва, самоставлення пов‘язане з цілями життя й діяльності, ціннісними орієнтаціями, забезпечує цілісність особистості, завершує структуру її характеру, виконує функцію саморегулювання і контролю розвитку. Л.Бороздіна визначає самооцінку як компонент самосвідомості, що забезпечує не тільки наявність критичної позиції індивіда відносно того, чим він володіє, але й оцінку з точки зору певної системи цінностей. Ціннісні орієнтації складають основу його професійної позиції, яка демонструє систему особистісних смислів професіонала стосовно здійснюваних ним ролей. Професійна самооцінка — центральний компонент професійної самосвідомості особистості, який пов’язаний з ціннісним ставленням до власного Я, до професійних якостей та результатів професійної діяльності. Самооцінка, як механізм саморегуляції, задіяна у всіх сферах професійної діяльності. У психологічних дослідженнях Т.М.Титаренко життєві домагання розглядаються як комплекс вимог, очікувань, надій особистості щодо самореалізації у майбутньому, яка забезпечить стійку самоповагу та суспільне визнання. Кар’єрні домагання є рушійною силою професійного саморозвитку керівника завдяки стимулюючій, породжувальній, оцінній функціям та функціям самоконтролю і самоусвідомлення. Низький рівень домагань зумовлює відмову від прийняття відповідальних рішень. |
08.12.2010, 12:47 | #2 |
Участник HR-Лиги
Регистрация: 30.09.2010
Адрес: Киев
Сообщений: 54
Вы сказали Спасибо: 12
Поблагодарили 20 раз(а) в 12 сообщениях
|
А что вы хотели этим сказать?
|
08.12.2010, 12:48 | #3 |
Эксперт HR-Лиги. Модератор
Регистрация: 05.03.2009
Адрес: Украина
Сообщений: 20,576
Вы сказали Спасибо: 14,972
Поблагодарили 20,475 раз(а) в 10,190 сообщениях
|
__________________
Сколько людей - столько и мнений. |
08.12.2010, 13:37 | #4 |
Эксперт HR-Лиги
Регистрация: 19.12.2005
Адрес: Киев
Сообщений: 9,196
Вы сказали Спасибо: 7,109
Поблагодарили 6,437 раз(а) в 3,230 сообщениях
|
Это - крик души или Ваш собственный вывод ?
__________________
Анатолий Всё - к лучшему! |
Эти 2 пользователя(ей) сказали «Спасибо» anatol_ua за это полезное сообщение: | Irinnochka (08.12.2010), Мотя (08.12.2010) |
10.12.2010, 17:00 | #5 |
Заслуженный участник HR-Лиги
Регистрация: 10.11.2007
Адрес: АР Крым-Донецк
Сообщений: 328
Вы сказали Спасибо: 180
Поблагодарили 362 раз(а) в 114 сообщениях
|
шматочок дипломної роботи????
__________________
"Талантливые личности являются мобильными монополиями с глобальными паспортами." Йонас Риддерстрале |
10.12.2010, 17:04 | #6 |
Эксперт HR-Лиги. Модератор
Регистрация: 05.03.2009
Адрес: Украина
Сообщений: 20,576
Вы сказали Спасибо: 14,972
Поблагодарили 20,475 раз(а) в 10,190 сообщениях
|
Спрашивать-то не у кого...
Это, мне кажется, рассуждения с самим собой...
__________________
Сколько людей - столько и мнений. |
Этот пользователь сказал Спасибо Мотя за это полезное сообщение: | Наталья Р (10.12.2010) |
10.12.2010, 18:07 | #7 |
Эксперт HR-Лиги
Регистрация: 19.12.2005
Адрес: Киев
Сообщений: 9,196
Вы сказали Спасибо: 7,109
Поблагодарили 6,437 раз(а) в 3,230 сообщениях
|
С САМЫМ умным человеком ?..
__________________
Анатолий Всё - к лучшему! |