СООБЩЕСТВО КАДРОВИКОВ И СПЕЦИАЛИСТОВ ПО УПРАВЛЕНИЮ ПЕРСОНАЛОМ

На портал Новости Библиотека статей Нормативная база Глоссарий ПРАВИЛА  ФОРУМА

События Производственный календарь Образцы документов Книжная полка

Вернуться   Форум сообщества специалистов по управлению персоналом HR-Лига > Трудовое законодательство и кадровое делопроизводство > Нормирование и оплата труда

Нормирование и оплата труда Нормы труда. Формы и системы оплаты труда. Особенности оплаты труда. Премии. Бенефиты. Индексация заработной платы

Ответ
 
Опции темы
Старый 26.03.2009, 12:44   #1
Tuchka
Активный участник HR-Лиги
 
Аватар для Tuchka
 
Регистрация: 07.02.2008
Адрес: Киев
Сообщений: 99
Вы сказали Спасибо: 56
Поблагодарили 21 раз(а) в 13 сообщениях
Печаль Кому віддати заробітну плату померлого працівника

Дорогі форумчани, порадьте, будь ласка, як вийти із ситуації.

У нас на фірмі помер працівник, у якого як виявилося немає родичів, крім тітки.
Кому нам віддати з\п?. Покійному на момент семтрі було 48 років, він ніколи не був одружений і не мав дітей, батьки його давно померли. Останні років 10 він проживав в будинку в селі з рідною тіткою(рідна сестра матері). Будинок був на 2 входи. Будинок належав покійному і тітці. Тітка прописана в Києві, проте жила в цьому будинку в селі близько 10 років без прописки. Зі слів тітки, вони жили окремо, побут був окремий(будинок на 2 входи).
Ховала за власний рахунок його тітка. Нам на фірму принесла оригінали свідоцтва про смерть, Витяга з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання(надано запит тіткою) і довідки із сільради про те, що вона "тітка", що проживає без реєстрації в цій хаті, ховала "племінника" за власний кошт.

Чи можемо ми на підставі цих документів видати їй з\п поперлого племінника?

Я спілкувалася з державним нотаріусом їхнього районного центру,і він мені сказав, що поскільки немає прямих спадкоємців(батьки, діти, дружина), то з\п буде входити до спадку і отримати її може спадкоємець, який вступає в права спадщини через півроку.

Після того, як я про це сказала тітці, виявилося, що у покійного з`явився рідний брат(про якого раніше вона не згадувала). Наскільки мене проконсультували, брат теж не є прямим спадкоємцем, тому має право на цю з\п таке ж саме як і тітка, тобто через півроку при пред`явленні відповідного документу.

Я геть заплуталася. Може віддати гроші тітці(на підставі довідки із сільради, що вона здійснювала поховання за власний кошт) і не лізти в "хащі спадщини"?
Хоча ніяких документів, що доводять її рідство з племінником немає. Я телефонувала в сільраду і питала на підставі чого вони видали довідку жінці, що вона саме тітка, а він її племінник? Може вона просто сусідка, ховала сусіда? На що в сільраді мені відповіли: прийшла жінка, яку ми знаємо вже 10 років і сказала, що поховала племінника за власний кошт, от ми і дали довідку. Але так може будь хто жити з людиною під одним дахом і представитися тіткою.
Я зателефонувала в місцевий ЗАГС і запитала, чи є у них інформація про родословну померлого, чи можна документально підтвердити, що ця жінка дійсно являється тіткою, на що меня відповіли: зараз по всій території України тільки почали створювати електронний архів родословних, і можливо років через 6 таку інформацію ми зможемо вам надати. А поки що дуже важко щось знайти.

Що ж мені робити? Якщо я зараз закрию очі на всі оці нюанси з документами і віддам гроші тітці, а потім через півроку прийде брат(який доречі на похоронах не був і ніякої участі не приймав в похованні - ні матеріально, ні морально) із документом на право спадщини, то ми маємо йому потім знову виплатити цю з\п? А якщо таких "братів, сестер, дітей, цивільних і законних дружин" виявиться дуже багато, ну такі собі "Діти лейтенанта Шмідта"?

В одній статті я вичитала наступне:"Якщо ви сумніваєтесь кому видавати з\п, то не видавайте, а чекайте рішення суду. А от кому суд поставновить видати з\п, тому і видавайте".

А якщо по-людськи?
__________________
если ты сегодня не улыбался, значит зря прожил день!!!
Tuchka вне форума   Ответить с цитированием
Старый 26.03.2009, 13:49   #2
Fervis
Активный участник HR-Лиги
 
Регистрация: 21.02.2006
Адрес: Одесса
Сообщений: 188
Вы сказали Спасибо: 1
Поблагодарили 3 раз(а) в 2 сообщениях
По умолчанию

А разве зарплата+ компенсация умершего являеться наследством?

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, існування яких не припиняється його смертю

Спадкоємцями за законом є діти (в тому числі й усиновлені), дружина, батьки (усиновителі) померлого; онуки і правнуки; брати і сестри; дід і бабуся як з боку батька, так і з боку матері. Однак всі ці спадкоємці спадкують права та обов'язки померлого в порядку черги

Последний раз редактировалось Fervis; 26.03.2009 в 13:54.
Fervis вне форума   Ответить с цитированием
Старый 26.03.2009, 13:52   #3
Iren@
Эксперт HR-Лиги. Модератор
 
Аватар для Iren@
 
Регистрация: 19.07.2007
Адрес: Киев
Сообщений: 3,200
Вы сказали Спасибо: 2,630
Поблагодарили 2,677 раз(а) в 1,200 сообщениях
По умолчанию

Цитата:
Ховала за власний рахунок його тітка. Нам на фірму принесла оригінали свідоцтва про смерть, Витяга з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання(надано запит тіткою) і довідки із сільради про те, що вона "тітка", що проживає без реєстрації в цій хаті, ховала "племінника" за власний кошт.

Чи можемо ми на підставі цих документів видати їй з\п поперлого племінника?
Можете.....
Цитата:
А разве зарплата+ компенсация умершего являеться наследством?
Ні.
Iren@ вне форума   Ответить с цитированием
Старый 26.03.2009, 14:04   #4
Fervis
Активный участник HR-Лиги
 
Регистрация: 21.02.2006
Адрес: Одесса
Сообщений: 188
Вы сказали Спасибо: 1
Поблагодарили 3 раз(а) в 2 сообщениях
По умолчанию

Так вот и я так знаю, мало ли чего может поменялось...Так зачем ждать пол года, если на основании справок сельсовета можно отдать эти деньги, тем более там же не миллионы, только расписочку взять. или разыскивать брата умершего

Последний раз редактировалось Fervis; 26.03.2009 в 14:09.
Fervis вне форума   Ответить с цитированием
Старый 26.03.2009, 15:46   #5
Tuchka
Активный участник HR-Лиги
 
Аватар для Tuchka
 
Регистрация: 07.02.2008
Адрес: Киев
Сообщений: 99
Вы сказали Спасибо: 56
Поблагодарили 21 раз(а) в 13 сообщениях
По умолчанию

Якщо з\п не являється спадком, тоді чим? Як тоді правильно назвати ці гроші. Хто насправді має право на ці гроші. І тут дійсно самі гроші ні до чого(там все разом виходить близько 1500 грн), я боюсь вчинити протизаконні дії.
Виходить, що законодавчих документів прямих немає, що регулють дане питання і кожний поступає на власний розсуд? Державний нотаріус говорить одне, юрист друге, помічник приватного нотаріуса третє, а ви четверте, а все тому що немає чітких схем регулювання даної проблеми і мені здається, що такі речі мабуть повинен вирішити суд.

Я і директор вирішили поступити по-людськи і видати з\п тітці, про те, директор доручив мені все одно досконало розібратися в цьому питанні на майбутнє.
От і запитую у Вас.
__________________
если ты сегодня не улыбался, значит зря прожил день!!!
Tuchka вне форума   Ответить с цитированием
Старый 26.03.2009, 15:51   #6
Iren@
Эксперт HR-Лиги. Модератор
 
Аватар для Iren@
 
Регистрация: 19.07.2007
Адрес: Киев
Сообщений: 3,200
Вы сказали Спасибо: 2,630
Поблагодарили 2,677 раз(а) в 1,200 сообщениях
По умолчанию

Перехід прав та обов'язків від особи, яка вважається померлою, до інших осіб ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) розглядається як «спадкування». Об'єктом спадщини виступають права та обов'язки спадкодавця. А спадкоємцями є особи, вказані у заповіті, якщо його було складено, або особи, визначені ст. 1261–1265 ЦКУ залежно від їх черговості.
Особливості спадкування деяких видів прав та обов'язків визначено у главі 84 ЦКУ. Так, відповідно до ст. 1227 ЦКУ суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини. Норми, що передбачають виплату заробітної плати померлого працівника членам його сім'ї, викладені й у розпорядженні Ради Міністрів Української РСР від 22.11.84 р. № 620-р «Щодо видачі заробітної плати, не одержаної до дня смерті робітника чи службовця» та в постанові Ради Міністрів СРСР від 19.11.84 р. № 1153 «Про порядок видачі заробітної плати, яка не була отримана до дня смерті робітника чи службовця». Оскільки право на отримання заробітної плати померлого працівника мають лише члени його сім'ї, спробуємо розібратися, хто ж має такий статус стосовно спадкодавця.
Перелік осіб, які є членами сім'ї, передбачено лише Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV. Зокрема, згідно з пп. 1.20.4 даного Закону членами сім'ї вважаються дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом. Однак, наведене визначення використовується лише для цілей згаданого Закону. Тому в аналізованому випадку застосувати його норми при визначенні членів сім'ї померлого працівника не вдасться. При цьому інших нормативних актів, де було б визначено перелік осіб, які можуть визнаватися членами сім'ї, в сучасній нормативній базі не існує.
Звернемося з цією метою до Сімейного кодексу України (далі – СКУ), п. 2 ст. 3 якого визначено умови, за яких особи можуть утворювати сім'ю. Так, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Таким чином, для віднесення особи до члена сім'ї спадкодавця, вона повинна одночасно:
– проживати спільно із спадкодавцем;
– бути пов'язаною із спадкодавцем спільним побутом;
– мати взаємні права та обов'язки із спадкодавцем.
У випадку, що розглядається, враховуючи повноліття дітей померлого працівника, членами сім'ї вони бути не можуть. Адже з моменту досягнення повноліття вони мають повну цивільну дієздатність (ст. 34 ЦКУ), тобто здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Таким чином, син чи дочка спадкодавця, що досягли повноліття (вісімнадцяти років), мають самостійні права та обов'язки, не пов'язані (невзаємні) з правами та обов'язками батька-спадкодавця.
На відміну від повнолітніх дітей, дружина покійного спадкодавця мала взаємні права та обов'язки із спадкодавцем. Наприклад: спільний обов'язок турбуватися про сім'ю, спільне право сумісної власності. Зокрема, об'єктом права сумісної власності є й заробітна плата (п. 2 ст. 61 СКУ). Тобто критерій наявності взаємних, спільних прав та обов'язків для дружини покійного чоловіка виконується.
Що стосується спільного проживання, то подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Тобто за наявності поважних причин дружина покійного чоловіка, навіть за умови окремого проживання із спадкодавцем, є членом його сім'ї.
Отже, саме дружина має повноцінне право на отримання заробітної плати покійного чоловіка. Адже в такому випадку вона відповідає всім необхідним критеріям для визнання її відповідно до ст. 3 СКУ особою, яка утворювала сім'ю з покійним спадкодавцем, а тому є членом такої сім'ї, на відміну від повнолітніх дітей.
Підтвердженням цього є й абз. 5 ст. 4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 р. № 1768-III, відповідно до якого до складу сім'ї включаються:
– чоловік, дружина;
– рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, у тому числі діти:
1) які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I–IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей;
2) неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками;
– непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів;
– особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним.
Як бачимо, згідно з даною нормою до складу сім'ї слід відносити як дружину, так і дітей. Однак, відповідно до ст. 6 СКУ дитиною є особа, яка не досягла повноліття. А з огляду на те, що в даному випадку діти спадкодавця досягли повноліття, то й розглядати їх як осіб, що входять до складу сім'ї, не можна. Хоча є й деякі винятки, за яких діти спадкодавця включатимуться до складу сім'ї, навіть за умови досягнення ними повноліття. І стосуються такі винятки повнолітніх дітей, згаданих вище у пунктах 1 і 2. У такому разі, тобто за наявності у повнолітніх дітей статусу члена сім'ї спадкодавця (за умов наведених вище), право на отримання заробітної плати матиме як дружина, так і діти покійного.
Підставою для виплати заробітної плати члену сім'ї покійного чоловіка, можуть слугувати такі документи:
Для дружини:
– свідоцтво про одруження або паспорт з відміткою про реєстрацію шлюбу;
– довідка, що підтверджує факт смерті працівника, видана органами реєстрації актів громадського стану.
Для повнолітніх дітей, які неодружені та навчаються у вищих і професійно-технічних навчальних закладах до досягнення 23-річного віку та інвалідів з дитинства I–II групи та інвалідів I групи, які проживають з батьками:
– свідоцтво про народження;
– довідка про навчання у вищому або професійно-технічному навчальному закладі;
– паспорт (для перевірки можливого перебування у шлюбі);
– документ, що підтверджує статус інваліда з дитинства I–II групи;
– документ, що підтверджує статус інваліда I групи;
А от документ, що підтверджував би спільне проживання з покійним (ст. 3 СКУ), члени його сім'ї надати не зможуть. Пов'язано це з призупиненням дії наказу МВС від 26.05.2004 р. № 571 «Про організацію реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та перебування фізичних осіб в Україні», яким саме й визначено порядок реєстрації місця проживання фізичних осіб в Україні.
Iren@ вне форума   Ответить с цитированием
Старый 26.03.2009, 16:02   #7
tukalo
Активный участник HR-Лиги
 
Регистрация: 05.03.2008
Адрес: Тернопіль
Сообщений: 91
Вы сказали Спасибо: 65
Поблагодарили 14 раз(а) в 10 сообщениях
По умолчанию

Iren@ Браво. Грунтовна відповідь. Багато корисної інформації. Дякую
tukalo вне форума   Ответить с цитированием
Старый 26.03.2009, 16:35   #8
Tuchka
Активный участник HR-Лиги
 
Аватар для Tuchka
 
Регистрация: 07.02.2008
Адрес: Киев
Сообщений: 99
Вы сказали Спасибо: 56
Поблагодарили 21 раз(а) в 13 сообщениях
По умолчанию

Дякую,Iren@, за таку розгорнуту інформацію. Тепер на основі даної інформації у мене виникли нові запитання. Виходить, що мої міркування і побоювання справдилися.
По-перше, я була права, що з\п померлого є спадком.
По-друге:Знову ж таки не зрозуміло про членів сім`ї:
Iren@ писала:"Згідно з пп. 1.20.4 даного Закону членами сім'ї вважаються дружина або чоловік, діти як фізичної особи, так і дружини або чоловіка (у тому числі усиновлені), батьки, баба або дід як фізичної особи, так і дружини або чоловіка, брати чи сестри як фізичної особи, так і дружини або чоловіка, онуки як фізичної особи, так і дружини або чоловіка, інші утриманці такої фізичної особи або її опікуни, визнані такими згідно із законом.
Звернемося з цією метою до Сімейного кодексу України (далі – СКУ), п. 2 ст. 3 якого визначено умови, за яких особи можуть утворювати сім'ю. Так, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Таким чином, для віднесення особи до члена сім'ї спадкодавця, вона повинна одночасно:
– проживати спільно із спадкодавцем;
– бути пов'язаною із спадкодавцем спільним побутом;
– мати взаємні права та обов'язки із спадкодавцем. "

З цього слідує, що ні тітка ні брат не являються членами сім`ї: адже брат, хоч і входить до сімейного кола, проте не проживав з покійним братом і не розділяв його побут. А тітка хоч і жила поряд з покійним племінником, про те не являється членом сім`ї згідно закону. Та й зі слів секретаря сільради побут вони разом не ділили і жили хоч і в одній хаті, проте в окремих половинах і хата має 2 різні входи. Тобто являлися сусідами.

Якщо я правильно проаналізувала інформацію, що розмістила Iren@, то ні брат ні тітка не мають право отримати з\п і компенсацію померлого на даний момент, а тільки по пред`явленню відповідного документу(права на спадщину), тобто через півроку.

Виправте, мене якщо я не права.
Буду дуже вдячна
__________________
если ты сегодня не улыбался, значит зря прожил день!!!
Tuchka вне форума   Ответить с цитированием
Старый 26.03.2009, 16:53   #9
Fervis
Активный участник HR-Лиги
 
Регистрация: 21.02.2006
Адрес: Одесса
Сообщений: 188
Вы сказали Спасибо: 1
Поблагодарили 3 раз(а) в 2 сообщениях
По умолчанию

А какой адрес был прописки у умершего и адрес проживания у его тетки? У меня дом тоже с двумя выходами, да и еще один отдельный домик на территории, но все под одним адресом находиться.
А про общий быт тут скорее для гражданской жены подойдет, ведь если мой брат живет за 700 км от меня, это же не значит, что он мне уже не брат...
Fervis вне форума   Ответить с цитированием
Старый 26.03.2009, 17:35   #10
Tuchka
Активный участник HR-Лиги
 
Аватар для Tuchka
 
Регистрация: 07.02.2008
Адрес: Киев
Сообщений: 99
Вы сказали Спасибо: 56
Поблагодарили 21 раз(а) в 13 сообщениях
По умолчанию

Адрес у них один, а тетка там не прописана, прописана она в Киеве, а там просто жила.
Тут еще как получается, что брат этот вообще с ними не жил. И на похоронах не был. И теперь, тетка что бы получить деньги, объявила, что в умершего брат оказался. Раньше, когда я ее спрашивала о родственниках, она мне говорила, что только она у него осталась. Вот это меня и настораживает. Не было брата, а тут вдруг объявился. А через месяц еще парочка таких же объявиться и что тогда? Каждому выплачивать деньги? А где тогда справедливость?
По человеческой справедливости надо отдать тетке деньги, потому как она тратилась на похороны, еще впереди 40 дней ну и т.д. А по закону получается брату отдавать?
А я понимаю, что брат может и является прямым наследником и может ему и полагается эта з\п, но через полгода, когда он вступит в права наследства.

Если определяем, что брат входит в состав семьи, то по срокам, когда он должен получить деньги?

Но ведь в той инфе что разместила Iren@, даже дети, которые совершеннолетние и не проживают вместе с родителями семьей не являются. Только жена. А тут брат, который общим бытом с умершим не связан, так как проживает совсем в другой области.

Я так и не услышала однозначного ответа, кому мы должны отдать з\п и в какой срок? И все таки склоняюсь к тому, что такие вещи должен решать суд - хто там является членом семьи, и кто имеет право в первую очередь на эту з\п.
__________________
если ты сегодня не улыбался, значит зря прожил день!!!
Tuchka вне форума   Ответить с цитированием
Ответ


Опции темы

Ваши права в разделе
Вы не можете создавать новые темы
Вы не можете отвечать в темах
Вы не можете прикреплять вложения
Вы не можете редактировать свои сообщения

BB коды Вкл.
Смайлы Вкл.
[IMG] код Вкл.
HTML код Выкл.

Быстрый переход


Часовой пояс GMT +3, время: 17:38.


Powered by vBulletin® Version 3.8.1
Copyright ©2000 - 2024, Jelsoft Enterprises Ltd. Перевод: zCarot
2024 © МЕДИА-ПРО 2024 © HR LIGA