Якщо ви вже вирішили з ним працювати далі, то роботу варто вести в двох напрямках:
1) безпосередньо з самою "дитиною". Істерика для нього зараз найоптимальніший спосіб вирішення проблем. Як варіант, зняти на відео(якщо можна таємно) один з приступів і дати подивитись цій людині. З боку все виглядає інакше, і як мінімум менш ефективно.
З іншого боку, можна зробити істерику невигідною. Але цей шлях доступний лише іншим керівникам. Тут спрацьовують іронія, насмішки на способом висловлювання думок, іноді навіть "кривляння" чи гра під істерику вищого порядку. Але з цим обережно. В мене спрацьовували всі засоби. Але другий шлях найоптимальніший.
2)робота з тими на кого направлені істерики. Якщо людина сприйматиме всі випади не на свій рахунок, а розумітиме, що просто дехто самостверджується, то емоції вже не включатимуться в діалог, а відповідно проблеми вирішуватимуться без конфлікту.
__________________
Ірина Шуляренко
|