Якщо такий варіант не пройшов (а я й сам згоден, що це теж саме, а можливо й ще гірше, бо тільки заплутує ситуацію, а не вирішує)
Наведені Вами приклади – не типові випадки визначення тривалості відпусток. Скоріше це випадки, коли працівник, намагається ухилитись від роботи в святковий день, де така робота в зв’язку з безперервним виробництвом є обов’язковою і здійснюється за графіком, і , звісно, кому ж хочеться працювати 1, 2 травня (добре, ці свята цього року вже минули), а кому хочеться працювати 1 січня? Всі принесуть заяви на відпустку на пару днів – то що, їх всіх задовольняти? (Дурной пример заразительный). Моє особисте ставлення до таких прохань негативне.
Моя порада (ще одна) – взагалі намагайтесь менше ділити відпустки на частини, тим більш на 1, 2, 3 дні. Це не обов’язок ділити відпустку на прохання працівника: може бути поділено, а може бути й відмовлено.
Якщо ж дійсно працівнику, якому випада робоча зміна саме на 1 та 2 травня, а йому край взяти відпустку саме на ці два дні – надайте йому відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін. І не буде ніякого порушення Закону «Про відпустки» Стаття 5. … Святкові та неробочі дні (стаття 73 Кодексу законів про працю України) при визначенні тривалості щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (стаття 19 цього Закону), не враховуються. І більш ніяких застережень в законі, безперервне виробництво, чи змінна робота - не важно, не враховується і все.
