Цитата:
Сообщение от anatol_ua
Як же я (як сумісник) можу виконувати ПВТР, якщо на роботу ходжу не на 09:00 (як записано у ПВТР),
а тільки після закінчення робочого дня на основному місці роботи ?
|
По-перше, в ПВТР містяться не лише час початку і закінчення робочого часу, а і багато ще чого іншого - цікавого і корисного для роботодавця.
Ну а по-друге я вже писала:
Цитата:
Сообщение от esar
Не бачу сенсу укладати трудовий договір з працівником, який не буде підпорядковуватися ПВТР та встановленому трудовим договором індивідуальному графіку роботи.
|
Цитата:
Сообщение от anatol_ua
До того ж, знов посилаюсь на типову форму наказу П-1:
навіщо у розділі "умови роботи" тривалість робочого дня (тижня) вказана два рази ???
|
А хіба у вас виникли тільки ці запитання щодо змісту типових форм?
Там взагалі багато що треба "ділити на шість"... То ж не варто "вивіряти" трудове законодавство по цих формах.
Трудно сказати, про що думали автори цієї типової форми. Можливо, вони відвели першу графу для зазначення тривалості "законодавчо внормованого" робочого часу (повного та скороченого), а другу - для неповного робочого часу....
Цитата:
Сообщение от anatol_ua
На мою думку, перший раз - саме для сумісників (щоб все-таки якось обмежити їх робочий час і дати можливість колись і відпочивати !!!), другий - конкретно для випадків НРЧ...  |
На мою думку, роботодавець укладає трудовий договір з працівником (в тому числі і з сумісником) не з метою "дати йому хоч колись відпочити", а з метою забезпечити своє підприємство визначеними видами робіт у визначений термін.
Якщо роботодавцю треба, наприклад, щоби сумісник приходив вранці до початку роботи і здійснював передрейсовий техогляд автотранспортних засобів, то він (роботодавець) і визначить таким чином умови трудового договору: "по 2 години з понеділка по п'ятницю з 6.30 до 8.30). А якщо така умова трудового договору з сумісником не буде зафіксована в т.д (письмовому чи усному), то тоді працівник бде мати право приходити на роботу тоді, коли йому зручно і перебувати на робочому місці стільки, скільки йому заманеться. Ну а роботодавець буде змушений оплачувати все це "перебування", але не отримувати від працівника тієї роботи, заради якої і укладався трудовий договір.
Доречі, законодавство дає нам в руки дієві інструменти врегулювання питань щодо організації робочого часу з додержанням встановлених (законодавством, локальними нормативними актами та т.д.) норм робочого часу: це і п"ятиденний робочий тиждень, і шестиденний; і однозмінна робота, і двозмінна; це і підсумований облік робочого часу, і запровадження гнучких режимів роботи. Треба тільки раціонально підібрати потрібний режим і грамотно його "прописати" в т.д.