[magnum]

Статтею 2 Закону України «Про відпустки» визначено, що право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.
Втім згідно зі ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що провадиться суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, мати дитини, як приватний підприємець, не має права на будь-який вид відпусток, у тому числі й на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оскільки вона не перебуває у трудових відносинах, але вона має право на одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в органі праці та соціального захисту населення за місцем своєї реєстрації.
Враховуючи вищезазначене, у даному випадку відсутня підстава для надання батькові дитини відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
(Вопросы-ответы, ИАЦ "ЛИГА", от 21.08.2009, "Можно ли предоставить отцу ребенка отпуск по уходу за ребенком до достижения им трехлетнего возраста при условии, что мать ребенка осуществляет предпринимательскую деятельность как физическое лицо?")