[Anastasia_]

ГОСУДАРСТВЕННЫЙ КОМИТЕТ СОВЕТА МИНИСТРОВ СССР
ПО ВОПРОСАМ ТРУДА И ЗАРАБОТНОЙ ПЛАТЫ
СЕКРЕТАРИАТ ВСЕСОЮЗНОГО ЦЕНТРАЛЬНОГО СОВЕТА
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ СОЮЗОВ

Р А З Ъ Я С Н Е Н И Е N 30/39 от 29.12.65

О порядке оплаты временного заместительства

( С изменениями, внесёнными в соответствии с Постановлением
Госкомтруда СССР N 521/30-18 ( v0521400-86 ) от 11.12.86 )

Государственный комитет Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы и Секретариат Всесоюзного Центрального Совета Профессиональных Союзов Р А З Ъ Я С Н Я Ю Т:

1. Временным заместительством считается исполнение служебных обязанностей по должности временно отсутствующего работника, когда это вызвано производственной необходимостью. (Абзац первый пункта 1 с изменениями, внесёнными в соответствии с Постановлением Госкомтруда СССР N 521/30-18 от 11.12.86 )
Временное исполнение обязанностей по должности отсутствующего работника возлагается на другого работника приказом (распоряжением) по предприятию, учреждению или организации.
Замещающему работнику выплачивается разница между его фактическим окладом (должностным, персональным) и должностным окладом замещаемого работника (без персональной надбавки) при наличии одновременно следующих условий:
а) если замещающий работник не является штатным заместителем или помощником отсутствующего работника (при отсутствии должности заместителя). В случаях, когда у руководителя имеется несколько помощников, то штатным заместителем считается первый, старший помощник;
б) Главный инженер предприятия, учреждения или организации в период временного замещения отсутствующего руководителя права на получение разницы в окладах не имеет.
Временные заместители премируются по условиям и в размерах, установленных по должности замещаемого ими работника, при этом премия начисляется на должностной оклад заместителя. На разницу в окладах премия начисляется в том же порядке, как на доплату за совмещение должностей. (Подпункт "б" пункта 1 с изменениями, внесёнными в соответствии с Постановлением Госкомтруда СССР N 521/30-18 от 11.12.86 )
2. Назначение работника исполняющим обязанности по вакантной должности не допускается. Это возможно только по должности, назначение на которую производится вышестоящим органом управления.
В этом случае руководитель предприятия, учреждения, организации обязан не позднее месячного срока со дня принятия трудящегося на работу представить в вышестоящий орган управления документы для его назначения на должность. Этот орган в месячный срок со дня получения документов должен рассмотреть вопрос и сообщить руководителю о результатах. (Абзац пункта 2 редакции Постановления Госкомтруда СССР N 521/30-18 от 11.12.86 )
В случае неутверждения в должности работника, принятого руководителем не из числа работников данного предприятия, учреждения, организации, ему должна быть предложена другая работа с учетом квалификации, опыта работы. При отсутствии соответствующей работы или отказа от предложения он освобождается от работы по основаниям, предусмотренным законодательством, например, по соглашению сторон. (Абзац пункта 2 редакции Постановления Госкомтруда СССР N 521/30-18 от 11.12.86 )
Если не утвержден работник, выдвинутый на руководящую должность из числа резерва данного предприятия, учреждения, организации, ему должна быть предоставлена работа по квалификации и оплате не ниже той, которую он выполнял до назначения на новую должность. ( Абзац пункта 2 редакции Постановления Госкомтруда СССР N 521/30-18 от 11.12.86 )
При назначении работника, в том числе штатного заместителя (помощника) или главного инженера, исполняющим обязанности по вакантной должности, оплата труда производится по этой должности.
3. При временном возложении на рабочего обязанностей мастера, техника, учетчика или другого работника оплата труда производится в соответствии со ст. 26 и 86 КЗоТ РСФСР (и аналогичными
статьями КЗоТа других союзных республик). В этом случае работник получает должностной оклад и премию по фактически выполняемой работе. Если оплата по этой работе ниже среднего заработка по основной работе, то производится доплата до среднего заработка. ( Пункт 3 с изменениями, внесёнными в соответствии с Постановлением Госкомтруда СССР N 521/30-18


МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 02.12.2005 р. N 9942/0/14-05/018-17
Відповідно до чинного законодавства кожен працівник, який працює за трудовим договором, має право на заробітну плату за виконану ним роботу (ст. 1 Закону України "Про оплату праці").
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. (,,,)

Щодо розміру доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника та можливих обмежень виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника
Виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основних трудових обов'язків передбачає заміну іншого працівника, відсутнього у зв'язку з хворобою, відпусткою, відрядженням і з інших причин і за яким відповідно до чинного законодавства зберігається місце роботи (посада).
Згідно зі статтею 105 Кодексу законів про працю України працівникам, які виконують на тому ж підприємстві (установі, організації) поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, обов'язки тимчасово відсутнього працівника, провадиться доплата.
Конкретні розміри доплат встановлюються госпрозрахунковими підприємствами самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами (ст. 15 Закону України "Про оплату праці"). (,,,)

Отже, доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника може встановлюватися і у розмірі 100 відсотків тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника. Безпосередній розмір доплати встановлюється в наказі по підприємству про доручення працівникові виконувати обов'язки тимчасово відсутнього працівника.
Що стосується обмежень щодо виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, то нормативні акти колишнього Радянського Союзу, що обмежували права підприємств з питань суміщення професій і посад, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, розширення обсягу робіт тощо, втратили чинність.
Отже, госпрозрахункові підприємства самостійно вирішують питання покладення на керівників усіх рівнів та їх заступників виконання поряд з основною роботою додаткових обов'язків по виконанню обов'язків тимчасово відсутнього працівника та встановлення розміру доплати.
При цьому звертаємо увагу, що вищезазначене не поширюється на керівників (директорів, голів правління тощо) підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, оскільки умови та розміри їх оплати праці визначаються в контракті з дотриманням положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.99 р. N 859 "Про умови та розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств".
Крім того, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам не встановлюється доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників. Для інших працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року N 1298 (із змінами) "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" встановлені доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки) працівника, який виконує обов'язки тимчасово відсутнього працівника.
Положення постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. N 1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" та Інструкції Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС стосовно застосування цієї постанови продовжують діяти в частині щодо визначення поняття суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування і збільшення обсягу робіт, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, а також зазначення на необхідність видання наказу про доручення працівнику додаткових обов'язків у порядку суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування, збільшення обсягу робіт та виконання обов'язків відсутнього працівника.

Заступник Міністра Н. Іванова



Надруковано:
"Бухгалтерія",
N 14, 3 квітня 2006 р.