Тож такая фигня была....
вот что мне сказали... (и после долгих споров, юристка с этим согласилась...)
Призначення працівника виконуючим обов’язки на вакантну посаду не допускається (постанова Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС). Винятком є лише призначення на посаду вищим органом управління. Як зазначає радник Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю Т. Олійник, у цьому випадку «керівник підприємства, установи, організації зобов’язаний не пізніше від місячного строку з дня прийняття на роботу працівника подати до вищого органу управління документи для призначення його на посаду. Цей орган у місячний строк з дня одержання цих документів зобов’язаний розглянути питання і повідомити керівнику про результати.» Тобто працівник, якого приймають на відповідну посаду, затверджену вищим органом управління, не може вважатися «виконуючим обов'язки» більше ніж два місяці. Після закінчення цього терміну має бути ухвалено рішення.
Якщо працівника, прийнятого керівником не з-поміж працівників підприємства, не затверджено на посаду, йому необхідно запропоновати іншу роботу з урахуванням кваліфікації та досвіду роботи. У разі відсутності відповідної роботи або його відмови від запропонованої, працівник звільняється з роботи за угодою сторін згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП.
Якщо працівника, висунутого на керівну посаду з-поміж резерву підприємства, не затверджено, йому надається робота за кваліфікацією і оплатою праці не нижчою за ту, що він виконував до призначення на нову посаду.
|