В усіх випадках звільнення за п.1 ст.40 КЗпП провадиться з
наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою III-А
КЗпП. Чинне законодавство не передбачає виключення із строку
попередження працівника про наступне звільнення (не менш ніж за 2
місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасової
непрацездатності. При недодержанні строку попередження працівника
про звільнення, якщо він не підлягає поновленню на роботі з інших
підстав, суд змінює дату його звільнення, зарахувавши строк
попередження, протягом якого він працював.
Выдержка из:
ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 9 від 06.11.92
м.Київ
Про практику розгляду судами трудових спорів
|