Цитата:
Сообщение от Senpolia
Выходит, что ключевое слово - відпрацьований... а у нее-то год еще не отработан.
|
Та ні, в нормативних актах не можна розглядати одне слово, вирване з контексту, як ключове! Також не можна розглядати одну статтю закону у відриві від інших.
В частині першій статті 6 ЗУ "Про відпустки" мовайде про те, що працівник має право на щорічну основну відпустку повної тривалості тільки тоді, коли він відпрацює відповідний робочий рік.
А от використати цю відпустку в повному обсязі він може вже після 6 місяців робоити на підприємстві (частина п'ята ст. 9 ЗУ "Про відпустки"). Тобто, використати щорічну відпустку повної тривалості працівник може і тоді, коли він її ще повністю її "не заробив".
"Мати право на відпустку" і "мати право використати відпустку" - це трохи різні речі...
І ще. "Непорозуміння" з цього приводу між бухгалтерами і кадровиками часто виникають з причини некоректного формулювання наказів.
Якби в наказі було написано "надати
частину щорічної відпустки тривалістю 14 к.д. за такий-то робочий рік", то ні у кого і не виникало б питань, чому це відпустка неповної тривалості, а робочий рік зазначено повний?