[anatol_ua]

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА N 14 від 29.12.92 м.Київ
Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками
4. За правилами ст.132 КЗпП за шкоду, заподіянупідприємству, установі, організації при виконанні трудовихобов'язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несутьматеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, алене більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків,коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цейзаробіток, розмірі. Якщо межі матеріальної відповідальності буливизначені в укладеному з працівником контракті, вона покладаєтьсяна нього відповідно до умов контракту. Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату,погіршення або зниження цінності майна, необхідність дляпідприємства, установи, організації провести затрати навідновлення, придбання майна чи інших цінностей або провестизайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудовихобов'язків, грошові виплати. Згідно зі ст.130 КЗпП ( 322-08 ) неодержані або списані в доход держави прибутки з підстав,пов'язаних з неналежним виконанням працівником трудових обов'язків(так само як і інші неодержані прибутки) не можуть включатися дошкоди, яка підлягає відшкодуванню. При матеріальній відповідальності в межах середньогомісячного заробітку він визначається відповідно до затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100Порядку обчислення середньої заробітної плати , а саме виходячи з виплат заостанні два календарні місяці роботи, що передують вирішенню судомсправи про відшкодування шкоди, або за фактично відпрацьованийчас, якщо працівник пропрацював менше двох місяців, а в разі колипрацівник останні місяці перед вирішенням справи не працював абосправа вирішується після його звільнення - виходячи з виплат запопередні два місяці роботи на даному підприємстві (в установі,організації).
5. Вирішуючи спори про відшкодування шкоди, заподіяноїзіпсуттям або знищенням через недбалість матеріалів,напівфабрикатів, виробів (продукції), суди повинні мати на увазі,що на підставі п.1 ст.133 КЗпП несуть матеріальнувідповідальність в межах середнього місячного заробіткупрацівники, які допустили зіпсуття або знищення цих цінностей уході трудового процесу. На інших працівників з числа службовихосіб (наприклад, майстра, технолога), якщо шкода від зіпсуття абознищення через недбалість зазначених цінностей заподіяна внаслідокїх неправильних службових дій (бездіяльності), матеріальнавідповідальність покладається у відповідності зі ст.132 КЗпП також в межах середнього місячного заробітку.Відповідальність у тому ж розмірі за зіпсуття або знищення черезнедбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціальногоодягу та інших предметів покладається на працівника, якщо названіцінності були видані йому в користування у зв'язку з виконаннямтрудових обов'язків.
Т.е. заключать с ними договора о матответственности практически незачем,но, для острастки и примера, мы когда-то заключали Договора о полной матответственности даже с водителями. Конечно, юридической силы они не имели, зато морально давили...