Можна і не втручатись у стосунки людей, які починають виясняти ці стосунки в робочий час і замість виконання своїх службових обов'язків, які в переживаннях ревнощів одна до одної чи один до одного можуть завдати організації такої шкоди, якої не завдадуть жодні конкуренти. Можна ігнорувати формування груп підтримки і груп спостерігачів за процесом...
Але як на цьому фоні виглядають багатокілометрові списки тем щодо мотивації, тисячі годин конференцій і семінарів на цю тему? Як тоді говорити про психологічний клімат у колективі і т.п.?
Зрозуміло, що мова не про звичайні стосунки двох людей, які люблять одне одного, але не втягують у цю страву нікого з роботи і не збурюють довкола себе простір.
Ідеться про стосунки саме гострого переживання, наприклад, односторонньої любові, стосунків, коли в одного/в одну закохується кілька "претендентів", коли формуються трикутники...
Невже весь ейчар зводиться до теми кадрового обліку, організації вечірок і розробки системи оплати праці і морального стимулювання?
|