Дійсно, "звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох роквв (до шести), одиноких матерів за наявності дитинивіком до 14 років або дитини-інваліда віком до 18 років після закінчення строкового трудового договору може бути здійснено лише за умови їх обов"язкового працевлаштування на інше робоче місце на цьому або іншому підприємстві відповідно до їхньої спеціальності та за їхньої згоди. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців із дня закінчення строкового ТД (а не з дня звільнення).
Розрив у часі між звільненням і працевлаштуванням не допускається. Якщо на момент закінчення строку договору не знайдено можливості працевлаштувати жінку, її попереджають, що після закінчення дії договору вона до роботи допущена не буде і на період пошуку підходящої роботи може перебувати вдома.
Звільнити жінку за п.2 ст. 36 КЗпП можна, якщо вона відмовиться від працевлаштування за спеціальністю без поважних причин. Таке звільнення можливе навіть якщо після закінчення дії договору минуло два чи три місяці". От що я вичитала по даній темі.
