Цитата:
|
Сообщение от leonida
Вы забыли про заключение МСЭК.
|
Ні, я не забула про рекомендації МСЕК.
Але, при працевлаштуванні особи з інвалідністю, до уваги береться не запис на звороьньому боці довідки МСЕК про встановлення групи інвалідності, а зовсім інший документ.
ЗУ "Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні":
"
Стаття 5. Порядок та умови визначення потреб у зв'язку з інвалідністю встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з врахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності інваліда. Види і обсяги необхідного соціального захисту інваліда надаються у вигляді
індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації.
Індивідуальна програма реабілітації є обов'язковою для виконання державними органами, підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями."
"
Стаття 17. З метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та
з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів."
Далі, частини третя та четверта
статті 18 ЗУ "Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні"":
"Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці
з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інвалідам, які не мають змоги працювати на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома."
З цього можна зробити висновок, що документом, який регламентує умови праці конкретного інваліда, є
індивідуальна програма реабілітації.
Ця сама програма визначає, в яких умовах може працювати інвалід на підприємстві чи вдома.
ЗУ "Про основи соціальної захищенності інвалідів в Україні" декларує
безперечне право кожного інваліда на трудову діяльність в спеціально створених умовах.
Індивідуальна програма реабілітації відається інваліду тією МСЕК, яка встановила групу інвалідності.