Показать сообщение отдельно
Старый 19.02.2013, 21:24   #104
Svetlana_K
Ветеран HR-Лиги
 
Регистрация: 11.01.2013
Адрес: Киев
Сообщений: 596
Вы сказали Спасибо: 150
Поблагодарили 493 раз(а) в 265 сообщениях
По умолчанию

Цитата:
Сообщение от Мотя Посмотреть сообщение
Если есть - НПА в студию!
Почитаем и изучим вместе, обсудим - что и как...
Хорошо, давайте рассмотрим нормативную базу.
1. ЗУ «Про відпустки»
Ст. 6 Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Ст. 10. Щорічні основна та додаткові відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.
На основании этой нормы предприятие предоставляет отпуск полной продолжительности заранее.
Ст. 21.Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.
Эта норма обязывает работодателя выплатить деньги заранее.

2. ЗУ «Про оплату праці»
Ст. 1. Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Ст. 2. Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки).
А в соответствии с табелями учета рабочего времени у предприятия есть доказательство, что работник норму времени за год еще не выполнил. Соответственно предприятие часть денег работнику авансировало.

Ст 22. У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.
Эта норма закона дает предприятию право получить свои денежные средства (т.е. свое имущество) с должника обратно.

Так как предприятие является юр.лицом, а работник физ.лицом, то имущественные и правовые отношения между ними регулируются Хозяйственным и Гражданским кодексом. Поэтому обратимся к этим НПА.

Хозяйственный Кодекс. Ст.139. Майно у сфері господарювання
5. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Ст. 147. Гарантії та захист майнових прав суб'єктів господарювання
1. Майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.
3. Збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.
4. Право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 цього Кодексу.
Эти статьи подтверждают, что деньги есть имущество предприятия и оно имеет право владеть ими, распоряжаться и защищать. Посредством денег предприятие ведет свою хоз.деятельность, а в частности оплачивает работу наемного персонала.

Гражданский Кодекс. Ст 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення
1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
2. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.


Ст. 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
Из данных статей кодекса вытекает, что физ.лицо подписав трудовой договор с предприятием взяло на себя обязанности по выполнению работы, за которые предприятие обязалось платить деньги. Т.к. выше мы по табелям доказываем, что работа не выполнена, то и деньги, переданные работнику предприятием находятся у него авансом, и «кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку», а именно – либо отработать эту сумму, либо вернуть денежные средства.

И снова Хозяйственный Кодекс. Ст. 20. Захист прав суб'єктів господарювання та споживачів
1. Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
2. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
присудження до виконання обов'язку в натурі;
відшкодування збитків.
Следовательно, предприятие имеет полное право обратиться в суд за защитой своих имущественных прав в виде денег, которые работник по трудовому договору должен отработать. Увольнение работника и выплаченные наперед отпускные не дают возможность предприятию удержать средства самостоятельно (как это предусмотрено ст. 127), а без возврата авансированных работнику средств он остается должником. Из этого вытекает, что суд обязан защитить имущественные права предприятия шляхом відшкодування збитків.

Вот по моему мнению те НПА, которые регулируют правоотношения в данной ситуации. Пардон, что так длинно.
Svetlana_K вне форума   Ответить с цитированием
Этот пользователь сказал Спасибо Svetlana_K за это полезное сообщение:
Ленуля (19.02.2013)