Цитата:
Сообщение от kichkaev
Вредят ли личные отношения (служебные романы, дружба, работа супругов в одном месте) работе? Можно ли тонко управлять подобными взаимоотношениями и какова может быть роль HR-а в этом процессе? Как можно уменьшить долю личного и увеличить делового во взаимоотношениях на работе и нужно ли вообще это делать?
|
1. Службовий роман - це щось таке ніби непристойне... Я би взагалі уникав цього поняття, бо виходить так, що стосунки визначаються лише перебуванням на службі, а поза нею - нічого. Якщо люди люблять одне одного, то це може лише піднімати їхній загальний тонус, а відтак і робота буде краще виконуватися. Інша річ, коли: а) вони обоє або один з них одружені, б) з'являється конкуренція щодо одного з них з боку іншого працівника. Тут можуть виникнути серйозні проблеми щодо психологічного клімату.
2. Робота чоловіка і дружини в компанії можлива і безпроблемна, якщо вони не працюють обоє в одному департаменті або не працюють на посадах, де може виникнути спокуса формування кліки. Наприклад, дружина - головний бухгалтер, чоловік - завскладом.
3. Ейчар може лише спостерігати і звертати увагу "учасників" процесу на ситуацію довкола них, але жодним чином не лізти в їхні стосунки. Зобов'язаний повідомити керівника, якщо справа набуває негативного або потенційно негативного розвитку (див. п.1).
4. Як тільк ейчар почне зменшувати частку особистого у стосунках між працівниками на користь ділового, так може пакувати валізи. Правда, в очах керівника такий ейчар буде "фахівцем", але з т.з. психології - невіглас. Бо саме перебування протягом світлового дня людей у спілкуванні і взаємозв'язках повинне формувати особисті стосунки - це об'єктивно. Питання якості стосунків - тут уже роль ейчара має бути справді визначальною. Це повинні бути партнерські, дружні стосунки, а не протистояння, конкуренція і т.п.