[anatol_ua]

ЩОДО ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЧАСТИНИ ПЕРШОЇ СТАТТІ 5
ТА ЧАСТИНИ ЧЕТВЕРТОЇ СТАТТІ 24 ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ВІДПУСТКИ"
Лист Міністерства праці України від 12 лютого 1997 р. N 10/2-493

Виходячи з того, що:
відповідно до постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про відпустки" він вводиться в дію з 1 січня 1997 року, крім статей 7, 8 і частини першої статті 10;
щорічна основна відпустка надається працівникам за фактично відпрацьований рік, який відлічується з дня укладення трудового договору;
Закон не має зворотної дії.
Міністерство праці України роз'яснює:
1. Тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи всім працюючим, в тому числі і тим працівникам, тривалість відпустки яким зберігається згідно з пунктом 2 постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про відпустки", з 1 січня 1997 року розраховується в календарних днях (частина перша статті 5 Закону України "Про відпустки"),
Переведення тривалості щорічної основної і додаткової відпусток працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, ненормованим робочим днем, із робочих в календарні дні провадиться за формулою:
N(к.д) = N(р.д) х 7 / 6
де N(к.д) - тривалість відпустки в календарних днях;
N(р.д) - тривалість відпустки в робочих днях;
7 - тривалість тижня в календарних днях;
6 - тривалість тижня в робочих днях, за яким обчислювалась тривалість відпустки до прийняття Закону України "Про відпустки".
Приклад: до 1 січня 1997 р. працівник з ненормованим робочим днем одержував щорічну відпустку загальною тривалістю 24 робочих дні. З 1 січня 1997 р. тривалість цієї відпустки буде складати 28 календарних днів : 24 Х7 / 6
Тривалість відпустки, визначеної в робочих днях, яка не використана працівником за попередні роки, зберігається такою, якою була до 1 січня 1997 року, і переводиться в календарні дні по вказаній вище формулі.
Працівникам з нормальними (оптимальними і допустимими) умовами праці за відпрацьований рік, який почався в 1996 р., а закінчується в 1997 р. (наприклад, з 15.03.96 до 14.03.97) відпустки надаються відповідно до норм частини першої статті 6 цього Закону.
За працівниками, зайнятими на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, з ненормованим робочим днем згідно з пунктом 2 постанови Верховної Ради України "Про порядок введення вдію Закону України "Про відпустки" до кінця 1997 р. зберігаються відпустки раніше встановленої тривалості та порядок їх надання. Якщо тривалість відпусток працівників, які працюють в шкідливих умовах праці або з ненормованим робочим днем, за робочий рік, який почався в 1996 році, а закінчується в 1997 році, буде меншою 24 календарних днів, то відпустка надається згідно з частиною першою статті 6 - тривалістю 24 календарних дні.
У випадках, коли тривалість відпустки за роботу в шкідливих та важких умовах праці за вказаний вище робочий рік становить 12 і більше робочих днів, вона обраховується в такому ж порядку, як і раніше (наприклад, 12+12, або 12+18), і надається в календарних днях (наприклад, 28 або 35).
2. Частина щорічної відпустки за бажанням працівника, в тому числі і державних службовців, замінюється грошовою компенсацією, якщо вона надається за робочий рік, що закінчується після 31 грудня 1996 року. При цьому тривалість наданих працівникові щорічної та додаткової відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Відпустки, не використані за попередні робочі роки, замінюються грошовою компенсацією лише у разі звільнення працівника, який їх не використав.
Приклад: працівник не використав відпустку за робочий рік з 15 січня 1996 р. по 14 січня 1997 р. тривалістю 35 календарних днів. Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону працівник має право на отримання відпустки тривалістю не менше ніж 24 календарних дні, а за 11 днів - грошову компенсацію.
Заступник міністра І. Франдюк