Отказ в увольнении в положенный срок
 

Сотрудница написала заявление про увольнение по собственному желанию за 14 дней до даты увольнения, указанной в заявлении. Когда прошло 14 дней, руководство не успело человека внести в приказ, и отказалось увольнять числом, указанным в заявлении, мотивируя, тем, что выдать трудовую книжку надо в день увольнения, а сделать этого нельзя, так как не известен номер приказа. По установленному на предприятии порядку, приказ выходит один раз в неделю, т.е. в приказ она попадет только через неделю. Человека это не устраивает. У нее болеет муж. В связи с этим она уволилась, а ее активно грузят работой, уже в день последующий за днем увольнения, указанного в заявлении, ставят на суточные дежурства. Вопрос, как правильно себя вести в данной ситуации, к какой ответственности можно призвать руководство за задержку в увольнении?
Второй вопрос. в данной ситуации не имея возможности выходить на работу, и боясь быть уволенной за прогул, человек написал заявление про предоставление ей дополнительного отпуска посемейным обстоятельствам, очередной уже отгуляла. Заявление об дополнительном отпуске было написано на следующий день после даты указанной в заявлении об увольнении. Подскажите, могут ли ей сказать, что заявление про отпуск отменило ее заявление про увольнение, и теперь на законных основаниях, она если хочет увольнятся, то должна писать новое заявление про увольнение и отрабатывать следующие 2 недели?
Спасибо

Я такого в КЗоТе не видела, а если в законе этого нет, то на нет и суда нет.
Это проблемы предприятия, а работник имеет право уволиться по Закону, а не по установленному правилу на предприятии.
Все ответы в КЗоТе:


Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.


Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.


При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.


В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

А второй вопрос очень размыт и мне не очень понятно, что именно хотите спросить...:reverie:

1. Працівник попереджує адміністрацію про намір розірвати ТД за два тижні ( а не за 14 днів) заявою.
2. В останній день роботи працівник заявляє вимогу про розрахунок отримує ТК та розрахунок. Якщо це не виконано адміністрацією працівник має повне право на слідуючий день до роботи не приступати. Якщо на слідуючий день працівник приступив до роботи то його заява про звільнення вважається такою, що втратила свою чинність (працівник передумав розторгнути ТД і це його законне право). Так що все розпочинається спочатку, за 2 тижні заява, бажано в 2-х екз. зареєструвати в секретаря один для адміністрації другий для себе.

Працівник досяг пенсійного віку але не хоче звільнятись а хоче працювати, яким чином його можна звільнити в нас на підприємстві "за молоді кадри", людина відпрацювала до пенсії і як тепер його звільнити. Дякую за відповідь

Про це багато говорили. Тільки тому, що він пенсіонер, звільнити неможливо. Лише на загальних підставах, як і будь-якого іншого працівника.

Я щось неможу знайти по пошуку, хотілось б почитати.

Задайте в пошуку "Звільнення пенсіонера". У мене вийшло.:boast:

Повірте мені та Татьяне К. на слово - звільнити можливо тільки на загальних підставах.

"Верьте людям на слово... заверенное подписью и печатью!"
(... и подтверждённое ссылкой на Закон или иной НПА):good:

:rofl::bravo: