Дуже цікава позиція....
"Я роблю так, тому що мені так зручно і закон не забороняє так робити. А ви робите інакше? Тоді назвіть НПА, в якому написано, що можна так робити сАме так, як робите ви...."

1. Никто Вам не приказывает, я вас попросила :)
2. Видимо у Вас не было прецедентов кроме как через заявления переводы оформлять, оттого реакция понятна.
3. Просто разный контингент сотрудников с учетом специфики компаний.
4. В случае если работник устно согласен, приказ готов подписать и работать, но заявление не будет писать ("Я не прошу меня перевести, но я не против")именно потому что ему должность ПРЕДЛОЖИЛИ, что тогда посоветуете? Приказ делать (без заявления)? За 2 месяца? :)

Вот еще раз спорные моменты, которые я просто просила разъяснить с помощью НПА. Вот и все... хотя там по теме понятен смысл...

А як вам такий варіант:
Працівника письмово попереджено про скорочення його посади і письмово запропоновано іншу посаду. Працівник пише власноруч на цьому ж аркуші: з переведенням на таку-то посаду з такого-то числа згоден, ставить свій підпис і дату. Чим це не підтвердження його згоди?
Чи є це підставою для видання наказу про переведення? Чи потрібно вимагати від працівника заяви "прошу перевести"? А якщо він не просить, а погоджується із пропозицією власника?

Або ще один:
За результатами атестації виявлено невідповідність працівника займаній посаді, та запропоновано іншу посаду. Працівник пише заяву: надаю згоду на переведення на таку-то посаду з такого-то числа.
Хіба підставою для переведення буде саме заява?

Я вважаю, що згода працівника все ж таки має бути письмово оформлена, але не обов'язково у вигляді заяви.
Дії, які законодавством передбачені лише за проханням працівника, повинні виконуватись лише на підставі заяви.
Дії, які виконуються за згодою працівника повинні виконуватись при наявності письмового підтвердження згоди працівника.
В такому випадку, не розумію, чому наказ, в якому працівник власноруч пише "згоден" не може це підтверджувати?
З тим, що він може написати "не згоден", погоджуюсь. Отже для видання такого наказу потрібно попередньо отримати його згоду.

Це мої думки з цього приводу, хочу уточнити, що я завжди видавала наказ лише за наявності заяви. :redface: Але ця тема наштовхнула на роздуми, що не завжди працівник може "просити" про переведення.

Цікаво почути ваші думки.

В первом случае однозначно - ДА, во втором случае при условии соблюдения документальных формальностей всей процедуры аттестации (тонкий момент - доказательство выявившегося несоответствия занимаемой должности), т.к. это прямая причина перевода, ну и наличие письменого согласия работника на перевод - да законно.

На яке саме з цих питань Ви відповіли?

Чим це не підтвердження його згоди?

Подтверждение.. он ведь собственноручно написал что с ПРЕДЛОЖЕННЫМ ЕМУ ПЕРЕВОДОМ согласен... вот вам основание. Для чего еще одно заявление? Выдержана норма п.1 ст.40 - при сокращении конкретной должности работнику ПРЕДЛОЖИЛИ имеющиеся вакансии и он СОГЛАСЕН занять определенную должность... приказ зафиксирует начало работы в новой должности на которую он перевелся.

Я свою позицію вже висловила:
Вона з Вашою співпадає. ;)

Где прямо указанно что "повинні виконуватись при наявності письмового підтвердження згоди працівника" ?

Если в самом приказе будет ссылка на "с его личного согласия", и приказ подписан работником, перевод не будет правомерным?

З тим, що він може написати "не згоден", погоджуюсь. - То есть в этом случае вы признаете что никаких письменных согласований не было, и достаточно в приказе написать " не согласен"... А вот для "согласен" нужно письменное подтверждение соглсия? Отже для видання такого наказу потрібно попередньо отримати його згоду. .... А если все же не согласен? То тогда как? Попередню не згоду? :)

А як Ви можете видати наказ з формулюванням "за його згодою", якщо знаєте, що працівник з ним не погодиться? :?
Якщо не згоден, і усно про це заявив - то я такий проект наказу навіть і готувати не буду.

Не розумію, як Ви могли зробити такий висновок з моїх слів. :?
Я цього не писала. А писала так: В такому випадку, не розумію, чому наказ, в якому працівник власноруч пише "згоден" не може це підтверджувати?
Перефразую: я вважаю, що запис в наказі "згоден" та підпис працівника роблять наказ правомірним.

Ніде прямо не вказано, але для того, щоб стверджувати "за згодою працівника", потрібно цю згоду мати.

І де я писала, що саме письмове підтвердження???
Перечитайте, будь ласка моє повідомлення. Ще раз скажу: я вважаю підпис і слово "згоден" письмовим підтвердженням згоди.

І ще:
Я в будь-якому випадку допускаю, що письмових узгоджень не було.
P.S. Було б простіше читати Ваші повідомлення, якби Ви користувались цитатами. :)

Переведення
 

Допоможіть будь ласка.
В нас працівник звільнився 31.12.2010 року з роботи, у зв’язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі. Ми направили листа про переведення одного з державних службовців до нас. Його там і звільнили 31.12.2010. по переводу. Чи ми можемо видати розпорядження 31.12.2010 року про прийом такого працівника з 1.01.2011 року, незважаючи на те, що це вихідний день. А наступний робочий 4 .01.2011 року. Чи це може перервати безперервний стаж державної служби?